29 жовтня на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини, розглянули та погодили облікову документацію на 12 пам’яток і щойно виявлених археологічних об’єктів — залишки стародавніх будівель Чернігова.
Як інформує Департамент культури ОДА, йдеться про архітектурні фрагменти залишків церков, фундаменти та залишки інженерних споруд, розташованих на території «Дитинця» (Валу), архітектурні фрагменти церкви в районі Катерининки, об’єкти урочища Болдині гори поблизу Іллінської церкви, а також залишки давньої церкви та печерного комплексу між вулицями Сіверянською, Колоскових і провулком Василенка.
У коментарях деякі користувачі цікавляться, чому це до сих пір ще не було зроблено?
У Департаменті окремо прокоментували і цю репліку.
Там переконані: це некоректні питання та емоції, а також недооцінка праці фахівців у галузі охорони культурної спадщини.
«Ці емоції можуть виникати лише в тому випадку, коли людина зовсім необізнана у пам’яткоохоронному законодавстві, зокрема не знайома з Порядком обліку об’єктів культурної спадщини, який постійно редагується, із запровадженням все нових і нових форм і бланків.
Згідно з цим Порядком для занесення об’єктів до Державного реєстру нерухомих пам’яток України необхідно здійснити ряд заходів, для яких необхідна достатня кількість фахівців і коштів: обстеження об’єктів з фотофіксацією, визначення їх меж, виготовлення облікової документації, її розгляд на Консультативній раді, підготовка пакету документів на Міністерство культури та стратегічних комунікацій України», - коментує очільниця Департаменту Людмила Замай.
Окрім цього, вона нагадала: облікову документацію можуть складати лише фахівці з відповідною освітою або особи з науковим ступенем, відсутні в Департаменті, як відсутні і кошти для того, щоб залучити таких фахівців до співпраці.
На сьогодні в області на обліку перебуває більше 10 тис об’єктів культурної спадщини.
На цю кількість пам’яток припадає лише кілька фахівців Департаменту та кілька – підвідомчого закладу.
Фінансування пам’яткоохоронних заходів з паспортизації пам’яток припинилося в області у 1993-му, говорять у відомстві.
«Разом із тим, пам’яткоохоронці Чернігівщини постійно готують і подають до Держреєстру матеріали на пам’ятки, наскільки дозволяють можливості. Так, з 2020 р. чотири рази подавалися переліком пам’ятки, взяті на облік до 2000 р. (бл. 4 тис.), із яких 48 цього року були занесені до Держреєстру. У кінці 2022 р. подано документацію на 1, а в кінці 2024 р. – на 50 щойно виявлених об’єктів. У кінці серпня 2025 р. подано повторно з новою і старою документацією ще 175 пам’яток. На жаль, до сьогодні навіть пам’ятки, розглянуті на експертній раді при міністерстві до Держреєстру не потрапили», - зазначила Людмила Замай.
Водночас відсутність облікованих об’єктів культурної спадщини не позбавляє їх відповідного статусу і не є причиною їх пошкодження, руйнування чи знищенню.
Загалом у 2025 році фахівці Департаменту підготовили та подали для внесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України облікову документацію на 175 пам’яток і щойно виявлених археологічних об’єктів.
"Час Чернігівський" писав про таке:
