У Чернігові прощались із двома загиблими бійцями, які навчались в одній школі

23 КВІТНЯ 2024, 01:27

17197

Олександр АРТЮХ та Руслан ПЕТРУШОВЕЦЬ - загиблі бійці з Чернігівщини

Олександр АРТЮХ та Руслан ПЕТРУШОВЕЦЬ - загиблі бійці з Чернігівщини

На Чернігівщині 21 та 22 квітня поховали загиблих бійців ЗСУ. Із Олександром АРТЮХОМ та Русланом ПЕТРУШОВЦЕМ прощались у Чернігові.


22 квітня у Чернігові прощались із 37-річним Олександром АРТЮХОМ. Після закінчення Городнянського ліцею (колишня школа-інтернат) навчався в Чернігівському педагогічному університеті на історичному факультеті. Потім була служба в армії, де він служив у морській піхоті. По закінченню служби жив і працював у Чернігові. А в 2013 році, одружившись, проживав в селищі Михайло-Коцюбинське Чернігівського району. Разом з дружиною виховували дев’ятирічну донечку – Софійку.

У лютому 2023 року Олександр пішов захищати країну від підступного ворога. Понад рік воював з окупантами на Куп’янському напрямку. За хоробрість і мужність його цінували побратими. Мав звання сержанта, неодноразово відзначався грамотами та іншими нагородами.

Загинув через ракетний обстріл у квітні. Попрощалися з Героєм 22 квітня в Чернігові.


21 квітня у Чернігові прощались зі 34-річним Русланом ПЕТРУШОВЦЕМ. Руслан навчався в Городнянському ліцеї (колишня школа-інтернат) з 5 по 11 класи.  Пішов у військо по мобілізації, тримав зв'язок зі своїми викладачами й вихователями. Дзвонив з під Мар’їнки, навіть у день свого поранення. Побратимам вдалось винести його, пораненого, з під вогню, 16 квітня 2024 року. Однак залізо ворога не дало йому шансів – Руслан помер від ран та зараження крові в шпиталі.

На останньому відео, знятому журналістами, Руслан в бліндажі на запитання: «Як ти тут опинився?» посміхаючись, каже: «Сам прийшов. Треба так. А хто ще, якщо не ми? Тут ті, хто хотів тут бути, хотів захищати Україну, хто складав присягу їй на вірність. Головне наше завдання – не передати цю війну нашим дітям. В мене їх нема, але, сподіваюсь, вони будуть!». І ще на запитання що треба зробити, щоб війна скінчилась, він серйозно, прижмуривши очі від цигаркового диму, відповідає: «Перебити їх усіх. Всіх до одного. Вони ж нелюди. Буча, Ірпінь, Гостомель…Але ціна питання велика. Пацанів наших жаль. Але вже скоро…»

До війни Руслан був будівельником-альпіністом. Пишався своїми побратимами й командиром – казав, що «наш береже нас усіх, у нас втрати найменші». Й додавав, що, можливо, й по закінченню війни залишиться служити у війську.

Поховали Руслана в Чернігові, на кладовищі «Яцево», в секторі Героїв.


Джерело: Городнянська міська рада

"Час Чернігівський" писав про бійців:

Схожі новини

Довічне для Альони і двох чоловіків за потрійне вбивство

19 СІЧНЯ 2025, 18:34

Навчив і пішов добровольцем у 22 роки

19 СІЧНЯ 2025, 17:02

Жінки з громади на Чернігівщині хочуть народжувати у своїй лікарні

19 СІЧНЯ 2025, 13:57

Нічна тривога: що відомо про ворожі безпілотники на Чернігівщині

19 СІЧНЯ 2025, 12:05

Вiдео

Ліквідація МСЕК: як на Чернігівщині працюють нові експертні команди

19 СІЧНЯ 2025, 11:02

Йшла замінованою дорогою 30 км: історія переселенки на Чернігівщину

19 СІЧНЯ 2025, 09:21

Ворог обстрілював прикордонні села: ситуація на Чернігівщині на ранок 19 січня

19 СІЧНЯ 2025, 08:38

ТОП-переглядів