Днями у Чернігівській міській раді презентували мистецький проєкт – встановлення у міському просторі скульптурної композиції, яка називається «Історія Чернігівського фонтану». Ініціював цю ідею благодійний фонд «Сучасна Україна», а автором ескізного проєкту є доволі відомий скульптор Євген Примаченко. Він створив концепцію скульптури, яка зображає дорослого з дитиною, що прогулюються містом. На плечі дорослого — жабка, ще одна — поруч, це алюзія на відомий у Чернігові (нині неіснуючий) «фонтан з жабками», який розташовувався у сквері Магдебурзького права. Втім, ідея встановлення скульптури у сквері викликала дискусію серед містян.
В контексті запитання і ідеї встановлення цієї пам’ятки є багато неправильних речей. По-перше, що ідея була озвучена не після обговорення з містянами, публічного діалогу, а з ініціативи архітектора. По-друге, ми знову ж, замість розвитку стратегічного, точково «покращуємо» місто. По-третє, відмовляємося від публічних конкурсів на кращу архітектурну ідею, краще рішення, концептуальне рішення, а переходимо до клаптикових ідей, які розривають наш публічний простір і створюють на квадратний кілометр десятки різних стилей, айдентик. Це все створює візуальний шум. Це не покращує місто, не покращує публічний простір. І це викликає багато обурення, суспільного незадоволення, тому що містян банально не запитали, - каже Сергій Безбородько, голова ГО "Еко місто".
Сергій Безбородько
Я не підтримую цю ідею з багатьох причин. По-перше, це особисте – мені не подобається такий кубізм і я вважаю, що він не вписується у міський простір Чернігова, принаймні – центру Чернігова. Можливо, в інші простори, де були би поєднані сучасні і історичні будівлі, він би вписався, але в нас поки що такого немає. По-друге, чотириметрова скульптура – я не розумію навіщо. Тим паче у такому маленькому скверику. Люди його завчсасно називають одороблом, а я згадала таке прекрасне слово трошки забуте – «озія», означає велику і неоковирну будівлю, думаю, до пам’ятника можна його застосувати. Озія або озіяка, мені здається до пам’ятника взагалі класно підходить, як на мене, - каже Інна Адруг, менеджерка літературних подій.
Інна Адруг
Чесно кажучи, якоїсь конкретної думки щодо статуї у мене ще не сформувалось. Але, якщо це не за бюджетні кошти, оскільки ми прикордонний регіон, де явно є куди витрачати бюджетні кошти, то хай буде. Мистецтво все одно необхідне навіть у часи війни, - говорить вчитель Іван Баран.
Іван Баран
Встановити скульптуру, до речі, планують за кошти благодійного фонду. У міськраді кажуть: відбулась лише презентація ідеї, конкретне місце встановлення скульптури ще не визначене.
Це була форма презентації, спілкування, обмін думками і баченнями. Наразі поки що це на етапі сприйняття її як інформації, як пропозиції того, щоб це втілити у відкритому просторі нашого міста. А конкретика місця – не є вирішена, вона не може бути вирішена, бо, повторюю, це тільки презентація, - розповідає Олександр Шевчук, начальник Управління культури та туризму Чернігівської міської ради.
Олександр Шевчук
Надалі, каже пан Шевчук, рішення про місце встановлення скульптури прийматиметься із врахуванням думок містян.
***
Час Чернігівський писав про таке:
