Невтомний волонтер Дядя Гриша вже по третьому колу їздить Україною. Важко, але на фронті чекають на допомогу.
Григорій Янченко ( Дядя Гриша з Херсона), волонтер:
Я задоволений, що люди донатять, бажають перемоги. Це надає сил, енергії працювати до перемоги. Хоча у 78 років складно те робити. Треба. Тому і працюємо. Я вже 3 коло роблю і 3 раз в Чернігові. Вирішив так: приїхав на свою малу батьківщин, то проїду ще в Ніжин, Прилуки, Ічню, потім на Суми і Харків.
Волонтер часто буває на передовій. Бачить, як страждають прифронтові території, а тому нагадує про це тим, хто думає, що війна десь далеко.
Григорій Янченко (Дядя Гриша з Херсона), волонтер:
Дуже тяжко все переживаєш. Бачачи, як живуть в мирних містах, відношення людей до війни складне: хтось розуміє, хтось ні. Я кажу: ви на мирних територія живете, як в раю, а є міста, де живуть у пеклі.
Дядя Гриша каже, що хочеться допомагати більше, але українці донатять все менше. Хоча дякує і на цьому.
Григорій Янченко (Дядя Гриша з Херсона), волонтер:
Зменшується, але не настільки. Просто, можливо, мій авторитет, зустріч з людьми надає і їм, і мені впевненості. У нас обопільна ціль - перемога і все. Є люди, які кидають тисячу, є такі, що кидають останнє. Отримали дідусь і бабуся пенсію і кидає 200 грн - це для нього багато. Я кажу: вам потрібніше. Відповідають, що ні – то для хлопців для перемоги. Я дуже щиро дякую вам за те, що ви допомагаєте побороти ворога.
Автори: журналіст Юрій Михуля, оператор Олександр Довбенко
"Час Чернігівський" писав про таке: Багато запитів на Донецький напрямок: що кажуть волонтери про потреби бійців
