Чотири з половиною години тривала операція. Сім днів пробула в реанімації 47-річна Олена ГРУШКО з села Липів Ріг Ніжинського району. 28 червня їй у грудну клітку з рушниці вистрелив 52-річний Юрій Семеніхин, рідний брат її чоловіка, 47-річного Віктора Грушка.
Прізвища в них різні, бо колись Юрій взяв материне дівоче.
Обидва раніше жили з сім’ями в Ніжині. Мати купила в селі по сусідству будинок для Віктора, а свою хату залишила Юрію. Кілька років тому придбала кімнатку в Ніжині, куди й перебралася зі старенькими матір’ю та тіткою.
Брати хазяйнували на своїх обійстях. Та миру вже давно між ними не було. 28 червня вдень сталася біда.
* * *
— Розмовляла телефоном з дітьми біля саду — там зв’язок нормальний. Раптом постріл. Аж діти в телефоні його почули. Питають: «Що там таке?» Кажу: «Зараз піду гляну». Чую жіночий крик, — пригадує 67-річна Валентина БІЛОБРАМ, сусідка Грушків. — На кутку інших жителів немає, окрім братів. Вискочила на вулицю, роззирнулася направо, наліво — тихо. Я до хвіртки Віктора — зачинено. У дворі нікого. А на городі хтось бубонить. Я тоді своїм городом. Дивлюсь, Вітя когось б’є. Навіть не зрозуміла, що Юру. Віктор кричить: «Викликайте «скору». Подумала, може, їм та швидка допомога треба.
Повертаю за хлів — Боже!!! Альона схилилася на бік. Лівий бік грудей у крові, рука у крові, ноги у крові. Я так злякалася.
Набираю скору. Молодці, приїхали швидко. А слідом і поліція.
— Грушки пояснили, що сталося?
— Ні. Вітя тримав Юру, щоб не втік. Вони були на городі. Спитала Альону (так усі звуть її в селі. — Авт.): «Як біля хвірточки опинилася?» Виявилося, після поранення вона ще прийшла з городу.
Олена лежить у хірургічному відділенні ніжинської лікарні. Ліве передпліччя з внутрішнього боку в коричневих плямах, слідах від дробинок. Місце поранення прикрите. На тумбочці поряд з ліжком — шикарний букет білих троянд.
— Старша донька з Одеси приїхала, принесла квіти. Після всього, що сталося, не за себе хвилювалася. Переживала за дітей. Не дай Боже, без мене зостануться. Старшій 22 роки, а меншій лише 15, — тихо промовляє Олена Грушко. — Колеги провідували (працює диспетчером у компанії «Чернігівобленерго». — Авт.). Смаколиків нанесли, — киває на солодощі. — Бог йому суддя (це про Юрія). Ніколи не бажала його родині зла. Робила тільки хороше. Чим могла, ділилася. Ми певний час не розмовляли. Переступила через себе, почала спілкуватися.
— За що хотів вас убити?
— Не знаю. Не можу знайти причину. Людина така. Ще раніше своїй матері грозився: «Утоплю, як кошенят у колодязі». Вона й виїхала з села в Ніжин. Цьогоріч у квітні померла свекрушина мати. Живе вдвох з тіткою. Свекруха хороша людина, хотіла, аби всім було добре. Тітка бездітна, відписала Юрію частину квартири. А йому все не так… У дачному будиночку, де ми жили, газу немає. Вода з колодязя. Тому ми і переїхали в село. Тут просторо та умови.
Юрій давно конфліктував з моїм чоловіком. Вони обидва будівельники. Я купила чоловіку хороший інструмент для роботи. Потихеньку заробляв тоді з братом на стройках. А брат той інструмент забрав.
З моїм братом Ігорем купили бетономішалку на двох. Тому й тому треба. Юрій наполягав: «Віддай». Вона знаходилася в селі. Ігор сказав: «Я в місті. Приїду, тоді віддам». Юрій поїхав до тещі брата: «Давай бетономішалку». А вона: «Як я тобі дам? Вона ж не моя». Став стріляти по хвіртці. А в цей час діти неподалік були. Ну хіба так питання вирішують? Тоді, років 15 тому, йому все з рук зійшло.
Я нікого не чіпала. Юрій же казав, що мені даремно дісталися дача, цей будинок і старенька дідівська хатка.
У п’ятницю обривала смородину. Чую, зашелестіло в кукурудзі. Подумала: коти чи собаки. Однак стало страшно.
Адже за два тижні до цього Юрій з вилами приходив і ними до мого живота: «Що, сука, боїшся?»
Добре, що чоловік неподалік був. Я закричала і виставила сапку. Волав, що мені хати задарма дісталися.
Та ми його не чіпали. Чоловік служить у ЗСУ (торік мобілізували). Сказав: «Я отам підарів стріляв, а ти проти жінки. Що тоді говорити про кацапів, якщо ти такий… Бог дав людині життя, він його і забере. Чому має хтось страждати через тебе. З собою щось роби, а не крайнього шукаєш».
Я любителька квітів. Вирішила в суботу їх розсадити. Пішла не сама, з чоловіком. Працюю. Зненацька напівприсядки вискакує Юрій і стріляє…
Врятувало, що в куртці була. Коли швидка допомога приїхала, сказали: «Добре, що ви жінка, а не чоловік. Молочна залоза прикрила серце».
Поцілив у ліву частину грудної клітки. Зачепило легеню, перебило ребро. Дріб до серця не дістав. Що змогли лікарі, витягли.
— Де взяв зброю?
— Не знаю. Слідчий сказав, що вона зберігалася незаконно.
— Приходила дружина Юрія? Цікавилася, як ви?
— Ні.
Юрій був у травматології під охороною. Вітя його після того, що він накоїв, побив. І я пробачати не збираюся. Це диво, що залишилася живою. Отож проситиму максимального покарання.
Усі чеки збираю. У мене є страховка. І в суд знадобляться.
Доки Олена на лікуванні, поліція розслідує справу про замах на вбивство. Саме за цією статтею Юрію Семеніхіну повідомили про підозру. У разі доведення вини йому загрожує від семи до 15 років тюрми.
1 липня в Ніжинському міськрайонному суді Семеніхіну обирали запобіжний захід. Тоді він сказав, що родина брата зробила каналізацію, забруднюється вода в його колодязі, через що і виникла сварка. Вину визнає. Його адвокат підтримав прокурора стосовно тримання Юрія в СІЗО. Щоб не сталося самосуду, безпечніше знаходитись поза межами проживання. Суд визначив тримання під вартою з правом внесення застави 757000 гривень. Тобто 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
* * *
До речі, у кінці 2023 року Ніжинський міськрайонний суд оштрафував Семеніхіна на 340 гривень за домашнє насильство. Матюкав дружину, ударив кулаком у ліве око, тримав за волосся та бив об трубу. Чинив психологічне насильство стосовно доньки. Кажуть, було, що в селі одному хлопцю погрожував. Поліція приїздила.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Валентина ОСТЕРСЬКА. Фото авторки
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Чоловік вкрав у церкві золоті сережки
- У громаді на Чернігівщині хтось обкрадає дитячу могилу
- Вкрав 150 тисяч за загиблого сина: на Чернігівщині судитимуть шахрая
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
