Мова про 45-річного Руслана Журида зі Старого Білоуса. Його затримали у вересні минулого року за підозрою в збиранні і передачі окупантам розвідданих про блокпости та українських військових. Але ні під час слідства, ні на суді Журид своєї вини так і не визнав. Він запевняє, що його підставили.
Прізвище Журид на слуху в багатьох чернігівців. Усе завдяки Ніні Журид — відомій у місті лікарці-педіатру, котра працює в поліклініці на Пирогова. Руслан — її єдиний син. Пацієнти говорять про Ніну Олексіївну як про висококваліфікованого спеціаліста, чуйну і товариську людину. А ось Руслан із дитинства ріс замкнутим, мав обмаль друзів. Закінчив Чернігів- ську ЗОШ No21. Потім відучився в Українській медичній стоматакадемії у Полтаві. Працював за фахом. Спершу в стоматологічній клініці, згодом як ФОП здійснював приватну практику. Власної родини Руслан не має. До затримання жив удвох із матір’ю.
Версія слідства
За даними слідства, не пізніше ніж у травні минулого року на Журида в соцмережах вийшов представник російських спецслужб Андрій Загайнов, який запропонував Русланові «збирати і передавати інформацію щодо дислокації стратегічно важливих об’єктів (у тому числі військових частин, блокпостів, об’єктів критичної інфраструктури) на території Чернігівської області. На що Журид дав свою добровільну згоду на негласну співпрацю».
Правоохоронці встановили, що Руслан щонайменше тричі передавав інформацію рашистам у телеграмі. Зокрема одного разу надіслав їм відомості щодо місцезнаходження блокпостів на окраїні Чернігова та в передмісті, а також вказав кількість військових, які там чергують. Ще двічі надсилав намальовані від руки план-схеми цих блокпостів. Переписку з куратором Журид одразу видаляв зі свого телефона, проте співробітники СБУ все одно про неї довідалися. Ще до затримання підозрюваного вони через суд отримали дозвіл на проведення негласних слідчо-розшукових дій і по-тихому зняли всю потрібну інформацію. Саме ця переписка і стала ключовим доказом у кримінальній справі.
Журиду пред’явили обвинувачення за ч. 3 ст. 114-2 ККУ — несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ в умовах воєнного стану. Це хоч і не держзрада (за що можуть присудити навіть довічне), але стаття все одно серйозна. Передбачає від 8 до 12 років за ґратами.
У суді
Справу розглядав ернігівський районний суд. На засіданнях Журид заперечив причетність до інкримінованого йому правопорушення, але визнав, що спілкувався із Загайновим у телеграмі і не оспорював змісту надісланих повідомлень. При цьому Журид наголосив, що буцімто не знав про те, що його співрозмовник є представником рф, і вважав, що його розігрують. Метою переписки Руслан назвав бажання викрити жартівника. За його словами, уже після затримання він зрозумів, що це була підстава і від імені Загайнова з ним буцімто спілкувалися співробітники СБУ. А ось на запитання, чому він одразу видаляв переписки, Руслан відповів: «Я просто не хотів засмічувати пам’ять телефона...»
На тому, що Журид не усвідомлював, із ким він спілкується, наполягала і його адвокатка. Втім суд спростував це, навівши кілька фраз із його переписки. Так, в одному з повідомлень Загайнов написав Журиду: «Добрый вечер! По рекомендации наших солдат хотим к вам обратиться за помощью». В іншому повідомленні він писав йому таке: «Готовим удар. От вас нужно максимум информации, где есть нацики и центры принятия решений».
— Зі змісту переписки можна зробити висновок, що обвинувачений розумів, із ким він спілкується, добровільно і свідомо виконував завдання, які йому давав Андрій Загайнов, зокрема повідомляв інформацію про об’єкти, які могли бути цікаві спецслужбам рф і розміщувалися на території Чернігова й області, — зазначила суддя, зачитуючи вирок.
Наявних доказів їй цілком вистачило, щоб визнати Журида винним і присудити йому 9 років позбавлення волі. Щоправда, вирок іще не набрав законної сили. Журид має 30 днів, щоб подати апеляцію.
Джерело: ГАРТ, автор Юрій НІКІТІН