Наталія НАГОРНА — медсестра менської лікарні. Прооперована в чернігівській обласній, у два етапи. Спочатку забрали камінець з протоки. Потім — жовчний міхур.
— 20 вересня в мене був напад, — розказує. Спілкуємося в середині жовтня. У хірургічному відділенні Чернігівської обласної лікарні. — А я п’ю знеболювальне періодично. Тож вирішила, що це виразкова хвороба. Сезонне осіннє загострення. Біль був, де шлунок. І віддавав у спину.
Напад був такий, що Наталія Анатоліївна пішла на зонд. До цього ігнорувала. Ну, хто хоче трубку в середину засовувати.
— Обстежили, сказали, що гастродуоденіт, — продовжує. — Запалення слизової шлунка і дванадцятипалої кишки. Зрозуміла, що це не виразка. Але такого болю гастродуоденіт давати не може. Я пішла на УЗД. Зробили ультразвукове дослідження. Лікар Олег Тимошенко показав на екран монітора. «Дивись, — каже, — у тебе там повно всього. Надалі можливі проблеми».
Проблеми з’явилися наступного дня. Механічна жовтяниця. Бо порушений відтік жовчі протоками. Пожовтіли очі. Слабкість була. Голова боліла.
— Я в Мені крапалася в суботу, — згадує. — Крапалася в неділю. У понеділок зранку. І вирішила віддатися лікарям. Якщо воно вже є, то ніде не дінеться. Ну, прокапають ще. Вийде камінь. А якщо їх там повно?
Вагалася трохи. Але настроювала себе. Чи в Корюківку, чи в Чернігів, думала. Вирішила в Чернігів.
— Приїхала, — каже. — Звісно, при жовтяниці мене на лапароскоп ніхто не бере. Бо це протипоказання. Зробили УЗД знову. Наступного дня — КТ. Комп’ютерну томографію. Приходить Станіслав Коваленко, завідувач хірургічного відділення. Каже, ендоскопічним методом під внутрішньовенним наркозом оперуватимуть. Ендоскоп — це апарат, що дозволяє втручання без великих розрізів.
Кілограмів 15 скинула точно
Жовтяниця почала спадати. Запланували видалення жовчного міхура. 11 жовтня зробили операцію. Пацієнтка думає, що треба було більше дбати про себе і дотримуватись дієти. Хоча причиною хвороби може бути й спадковість.
— У 2005 році матері зробили подібну операцію, — згадує. — Правда, не лапароскопом. Їй було 60 тоді. А мені 45. Але ж болячки молодіють. Ну, та нічого. Всюди й хороше можна знайти. Так взяли нерви за останній місяць. Так боліло. Майже не їла. Кілограмів 15 скинула точно. Менше навантаження на серце. Ходити легше стало.
Станіслав Коваленко: «Конкремент був до сантиметра, невеликий. Але він перекривав повністю протоку»
— Оперували у два етапи, — пояснює Станіслав КОВАЛЕНКО, завідувач хірургічного відділення Чернігівської обласної лікарні. Заслужений лікар України, експерт обласного управління охорони здоров’я з трансплантології.
Перший етап. Зайшли ендоскопом у дванадцятипалу кишку. — Показує на схемі. — Розсікли великий дуоденальний сосочок, в який виділяється жовч. Витягли конкремент (камінець) із протоки. Конкремент був до сантиметра, невеликий. Але він повністю перекривав протоку й відтік жовчі. Встановили стент (трубочку). Бо там було запалення — холангіт. Це могло закінчитися абсцесами печінки. Може навіть померти людина, якщо вчасно не пролікувати.
Другим етапом, через чотири дні, зробили лапароскопічну холецистектомію. Забрали жовчний міхур. Без розрізів, без дренажів, які встановлюються при таких операціях.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Тамара КРАВЧЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Ольгу Сльозко з Чернігівщини врятували в Києві в інституті нейрохірургії
- Чи правда, що в спеку гірше гоїться. Коли краще оперуватися - розказала хірургиня з Чернігівщини
- Хірург-сирієць, батько п’ятьох дітей, приїхав працювати у прикордонну громаду
