Відомий військовий експерт, учасник аналітичної групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець порахував, скільки потрібно техніки та особового складу країнам-агресоркам для того, аби здійснити спробу другого наступу з білорусі на Північ. Спойлер: БАГАТО. І саме цифри говорять про те, що вторгнення - малоймовірне. Принаймні зараз.
На територію білорусі, починаючи з 6 січня почали прибувати підрозділи 6-ї мотострілецької дивізії (мсд) 3-го армійського корпусу, доукомплектовані мобілізованими.
«Судячи з усього, командування противника буде з ними робити те саме, що й з "мобіками" 2-ї мсд 1-ї гв. танкової армії - готувати на білоруських полігонах...Саме цікаве, що десь третина цієї дивізії зараз оперує в районі Кремінної та Сватове й витягнути її звідти у російського командування не має ніякої можливості... Як воно, взагалі збирається "готувати мобілізований особовий склад дивізії" у відриві від її "бойового ядра"... я особисто уявляю собі достатньо важко», - зауважує аналітик.
В свою чергу, принаймні, з 2-ї скомплектовані та "підготовлені" БТГр зі складу 1-го танкового полку та 15-го мотострілецького полку, готуються до переміщення до України.
«Є думка, що вони поїдуть саме на напрямок майбутнього російського "великого" наступу... Тому, у майбутньому буде дуже доречним відслідкувати, що буде відбуватися із частинами та підрозділами цих «таманців», - пише Машовець.
За оцінкою цілого ряду вітчизняних та закордонних експертів, для того, щоб отримати бодай якісь примарні шанси на успіх в гіпотетичному наступі з півночі на територію України противнику варто зосередити та розгорнути не менше ніж 40-42 БТГр\посилених батальйонів (з них не менше як 60% у першому ешелоні) на території білорусі та сконцентрувати угрупування у масштабі 25-28 тисяч військовослужбовців у залежності від цілей та рубежів, досягнути яких забажає командування противника.
«Навіть виконання гіпотетичного завдання - мінімум (перерізання дороги Е-373, по якій, за думкою росіян та білорусів, їде майже нескінченним потоком якесь міфічне "постачання західної допомоги" українським військам) потребуватиме від командування військ противника набагато більших організаційних та ресурсних зусиль, ніж воно виявляє у рамках "розгортання російсько-білоруського регіонального СУВ" нині», - зауважує Машовець.
У реальності, Лукашенко зараз навряд чи зможе одномоментно виставити більше 10-12 боєздатних БТГр із дуже "спірним" рівнем придатності до активних наступальних дій у лісисто-болотистій місцевості українського Полісся проти місцевих та немісцевих кровожерливих копачів бурштину.
Костянтин Машовець вважає, що решту гіпотетичних угруповань доведеться укомплектовувати, власне, росіянам. Проблема не у людях, а в тому, що без відповідного озброєння та військової техніки (ОВТ), снарядів та спорядження цей похід може перетворитися для них у «зимову Карелію 1939-го року».
«Якщо росіяни вже 3-й місяць поспіль витягують з білорусі снаряди та ОВТ собі "на СВО"... то чим вони збираються озброювати це мобілізаційне стадо, зігнане для "перерізання шляхів підвозу західної допомоги"...? На білоруських угрупуваннях та на озброєнні війська офіційно обліковано приблизно 2700 танків й вдвічі більше бойових броньованих машин. В принципі, на 30-35 тисяч повинно вистачити. Але, є одне "але" - лише чверть від цієї кількості можливо ШВИДКО довести до рівня "придатний до використання" і це за самими сміливими оцінками», - пише дослідник.
Значну частину цього озброєння росіяни вже поширили на інші ділянки. Є питання і щодо запасів снарядів. Враховуючи рівень витрат росіян, білорусь зможе вести інтенсивні бойові дії максимум на двох операційних напрямках десь приблизно 3-4 тижня, а якщо вони ще й на Київ підуть одночасно із перерізанням дороги Е-373, то «явно доведеться російську "голодну пайку" ділити на двох», - вважає Машовець.
Хоча, додає аналітик, не варто відкидати шанс що росія може діяти навіть всупереч логіці та здоровому глузду і все одно спробувати наступати на Північ. Щоправда, шанси все одно будуть мінімальні.
"Час Чернігівський" писав про білорусів:
