— На світ з’явився хлопчик, — миє посуд Марина Бабак, чути голос немовляти. — Я з самої Куликівки. Мені 34, це моя перша дитина. Якби все було добре, народжувала б у Чернігові, там стояла на обліку. Лишилася вдома, бо як доїхати? Війна. Три дні після пологів перебувала під наглядом лікарів. Гінеколог Ольга Павленко, педіатр Марія Хорошок — справжні професіонали, вдячна їм.
У Куликівці народила і Валентина Дзюба. І ще п’ять жінок. Усього за два воєнні місяці — з 24 лютого по 24 квітня — побачило світ сім діток. А ще двох породіль зуміли перевезти в Ніжин.
— Не відмовляли нікому в медичній допомозі, — згадує Ольга Павленко, заступниця генерального директорамедична директорка куликівської лікарні, акушергінеколог. З Куликівки вона не виїжджала ні на день. — Законсервоване з 2005 року приміщення пологового відчинили.
Приймали пологи і в тих, хто стояв на обліку, і в тих, хто не стояв. Були жінки, які жили в Чернігові, а повернулися до родичів, друзів, котрі їх у Куликівці прихистили. Перші пологи були 26 лютого, — продовжує Ольга Анатоліївна. — Останні, сьомі, на Паску, 23 квітня. При тому, що пологового немає, персоналу, вважай, немає. Один акушер- гінеколог — це я (у 2003 році після інтернатури почала працювати в куликівському пологовому до його закриття у 2005). І всього дві акушерки.
Якщо це було б у мирний час, коли все регламентовано, протокольно, а ми не маємо пакета «пологи» (договору з Національною службою здоров’я на дозвіл і фінансування пологів), то я маю повне юридичне право відмовити в наданні такої допомоги. Але ж, коли бомблять, то як ти можеш відмовити людині, яка народжує? Привозили жінок у приймальне відділення, і «швидка» з приймального телефонувала нам додому. Приходили і вирішували, що робити.
Була жінка, яка потребувала кесаревого розтину, і ми в час активних бойових дій доставляли її в Ніжин. Тому що кесарів розтин — це і анестезіологічна допомога, і, як мінімум, двоє лікарів повинно бути. Домовлялися з ніжинським пологовим. Куликівська громада допомогла прокласти маршрут у супроводі медичних працівників — анестезіолога, мене і акушерки.
— Як вдалося проїхати?
— Нам максимально сприяли на блокпостах. Ми знали пароль для проїзду. Іншу жінку доставляли в Ніжин із загрозою викидня, недоношена вагітність була. У неї вже розпочалася пологова діяльність. Нам теж сказали пароль, бо без пароля не проїдеш, особливо в нічний час. А недоношена дитина потребує спеціальних умов. І температурний режим, і кювез, і неонатолог (лікар для новонароджених) мають бути, і респіраторну допомогу треба дитині надати. Хоча знаю, що тій вагітній провели зберігаючу терапію і виписали, вона народила доношену дитинку.
— Двієнь, трієнь не було?
— Ні. Породіллі перебували максимально короткий термін у нас. Були жінки, яких на третю добу виписали додому. Вцілілі пологові шляхи, дітки здоровенькі.
— Народжували у відділенні чи було що й у підвалі?
— Дуже проблематично було з першими пологами, усі медичні працівники були в укритті. У нас там є все, навіть стіл для народження. Там був і одноразовий одяг, і лампа, й інструментарій. Але ж підвал не настільки пристосований — і температурний режим не той, і пил. До самих пологів ми ходили з вагітною п’ять разів у той підвал. П’ять разів з другого поверху спускалися, переходили через двір… А тоді вирішили — спільно прийняли таке рішення, — що народимо в пологовому.
— Як воно обладнане?
— Інструментарій — у крафт-пакетах (спеціальних упаковках для стерилізації), він стерильний протягом 30-40 днів. Є і крісло, є столик з підігрівом. Електровідсос для очищення дихальних шляхів малюка. Усе те, що було на момент, коли ми закривали відділення. Табель матеріального оснащення 2005 і 2022 років, розумієте, наскільки відрізняється. Сучасні пологові обладнані краще, але нам вистачило того, що є. У нас і в мирний час було двоє-троє пологів. Якщо пологи стрімкі (стрімкі пологи — це дві години), а на вулиці снігу метр і жінку везуть з Кладьківки, за 40 кілометрів, то поки до Куликівки довезли, усе, у Чернігів ніхто не їде.
"Час Чернігівський" розповідав про Куликівську громаду:
- Все переживемо, аби була перемога: як у громаді біля Чернігові готуються жити без світла
- У боях на Харківщині загинув 20-річний офіцер із Куликівки
- У Куликівській громаді з 1 вересня усі школярі навчатимуться дистанційно
- Доки купили генератор, двічі натрапили на шахраїв
Джерело: "Вісник Ч" від 22 грудня 2022 року, авторка Тамара Кравченко
