Бісероплетіння – це більше, ніж просто рукоділля. Це історія, це культурний код, який міститься у кожній прикрасі. Анастасія Гордієнко створює українські етнічні прикраси, зокрема ґердани та силянки. Її творчий шлях розпочався ще в шкільні роки, коли дівчина відвідувала гурток у рідному селі на Чернігівщині. Попри те що, гурток закрили, вона продовжила займатися улюбленою справою, і захоплення лише посилилося.
"Ми створювали прості фігурки, нанизували бісер – здавалося б, нічого особливого. Але для мене це була справжня магія", – згадує Анастасія Гордієнко.
За освітою Анастасія Гордієнко — історик та археолог, що доповнило її творчість. Спочатку вона побачила стрічковий ґердан в соцмережах, а згодом дослідила особливості українських етнічних прикрас.
"Ґердани більше характерні для Заходу України, а на Лівобережжі носили коралі - прикраса з намистин коралових у вигляді цилідндриків, та лускавки - намисто з дутого скла. Ґердан буває різним: стрічковий нагадує сучасний чокер, а класичний – довгий, інколи з люстерком, що мало оберігати від злих сил. Колись їх носили й чоловіки, тепер переважно жінки. Силянка, на відміну від ґердана, має ажурну сітчасту структуру.", – розповідає майстриня.
Кожна прикраса Анастасії починається з ідеї. Інколи натхнення приходить від старовинного орнаменту на вишиванці, інколи — з історичних знахідок. Найбільш складним етапом є вибір кольорів, адже важливо передати гармонію відтінків. Для більшої зручності в роботі дівчина використовує переважно чеський і японський бісер, останній відрізняється своєю квадратною формою.
"Є сучасні схеми виробів, але для мене окремою любов'ю все ж лишається відтворення прикрас наших предків, так би мовити створювати репліки прикрас", - ділиться Анастасія.
Тривалість створення залежить від складності виробу. Особливою гордістю Анастасії є її ґердани – прикраси з бісеру у вигляді вузької стрічки. Однією із таких робіт є ґердан "Троянди" за схемою Юлії Гранцевої та ґердан за мотивами старовинної вишиванки.
"Інколи багатокольоровий ґердан можу зробити за день-два, а інколи однокольорова силянка може зайняти тиждень. У середньому на маленьку прикрасу йде 1-2 дні, на складну – до семи", – пояснює майстриня.
За словами Анастасії Гордієнко популярність на етнічні прикраси суттєво зросла після початку повномасштабного вторгнення. Молодь зацікавилася стрічковими ґерданами та силянками.
«Ви не уявляєте, як я радію, коли бачу у місті людину в силянці або ґердані, це гріє душу», — розповідає дівчина.
Анастасія Гордієнко показує, що традиції можна не тільки зберігати, а й поєднувати з сучасністю. Її прикраси – це частинка української історії, яка відтворена у бісері.
Авторка: Марина ДМИТРЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
