15 липня російський дрон скинув шість гранат на подвір’я Тетяни та Юрія БЕРЕЗОВЦІВ у селі Грем’яч. Їх хата — за кілометр від кордону з Росією. Вибухом поранило господаря.
51-річний Юрій Березовець працював ветеринаром. Батько доньки з інвалідністю. Катерина має епілепсію з дитинства. Родина мешкала втрьох на околиці села.
— Це вже не перше влучання в наш двір, — розповідає Тетяна. — Напередодні близько 19.30 дрон скинув вибухівку біля собаки Джуни. Її поранило в задні лапи і щелепу. А вже наступного ранку, коли чоловік вийшов годувати собак — своїх і сусідських, бо сусіди виїхали, — дрон ударив по ньому.
Перший вибух прогримів майже поруч, Юрій упав. Через кілька секунд — ще один удар. Чоловіка поранило уламками: роздроблено кістку на правій нозі, зачепило ліву ногу і праву руку.
— На крик я вибігла з хати, донька за мною. На емоціях почала лаятись на русню. І вмить — нова хвиля дронів. Ми сховалися в погріб, а у дворі було ще щонайменше чотири вибухи. Дивом уціліли.
Швидка допомога до прикордонного села не приїжджає — надто небезпечно. Допоміг родині Олександр Котов, сусід-волонтер. Спершу переніс Юрія до себе додому, де дружина надала першу допомогу. А згодом, як у небі стало тихо, відвіз до лікарні в Новгород-Сіверський.
— Того ж вечора з донькою почали збирати речі. Уранці Сашко знову допоміг — евакуював нас.
— Як зараз почувається чоловік? — спитала 28 липня.
— Стан Юрія стабільний, але попереду тривале лікування і, ймовірно, кілька операцій. Потрібні ліки доводиться докуповувати.
Наше село під прицілом. Дрони літають щодня, слідкують за жителями. У небі ніби чисто і раптом з’являється дрон. Цілеспрямовано б’є по людях. Горять хати. Те, що не згоріло, побите уламками, — зі сльозами каже жінка. — Страждає й худоба. Нашу кобилу добило артобстрілом, а за кілька днів перед тим контузило дронами.
Корівку довелося перед від’їздом здати за безцінь. Теличка коштує 30 тисяч гривень. Та у прикордонні скуповують тварин втричі дешевше — за 10-15 тисяч. Поранених — майже задарма, по одній-дві тисячі гривень.
— Де живете зараз?
— У соціальному житлі в Орлівці Новгород-Сіверської громади. За 35-40 км від кордону. Плату за житло перший рік не беруть, лише за комунальні послуги. Далі можна викупити за тисячу доларів. Та таких грошей ми не маємо.
Важко починати з нуля. Допомоги чекати ні від кого. З собою забрати майже нічого не вдається. Та й чоловік тепер невідомо коли зможе працювати.
У Грем’ячі залишилась мати. Їй 74 роки. Не хоче виїжджати, доки не викопає картоплю. І смішно, і плакати хочеться, — зітхає Тетяна. — Ми її вмовляємо, просимо, але поки не погоджується.
Джуну забрали з собою. Підлікували, уже бігає.
Картка «ПриватБанку» для допомоги родині Березовець:
5168 7451 7912 7375 Тетяна Березовець.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Підліток прийшов до тями: уламок потрапив у голову, у дрібних уламках тіло
- Житель Чернігівщини вийшов у двір - його атакував ворожий дрон
- «Було багато крові...»: 18-річна дівчина розповіла про удар "ланцетом"
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
