Відомий чернігівський краєзнавець Юрій Дахно став центральним героєм свіжої документалки від культового українського проєкту Ukraїner - цього разу автори випуску говорили не про особливості рідного села пана Юрія - Москалі, а про те, як Чернігівщина чинила опір їм - москалям.
На жаль, у соцмережах через засилля російських ботів назва села є фактично табуйованою, за неї легко отримати бан. Тож, один з креаторів проєкту Богдан Логвиненко пише назву незвично - через астеріск, тобто, зірочку.
- Вийшла чергова серія Деокупації. Про одного з наших героїв, якого ми знімали 4 роки тому. Юрій Дахно із села М*скалі, яке так називається з 1508 року. Втім, деякі соцмережі вважають, що це дуже лайливе слово і банять за нього, тому ми запікали у випуску не тільки будь-які згадки про р*сню, але і саму назву села (абсурд? ага).
Юрій – дивовижний музейник, він перетворює село М*скалі на скансен – нові і нові хати в селі стають музеями. На щастя, вони не постраждали, - зауважив Логвиненко.
Сам музейник та колекціонер українських старожитностей розповідає - росіяни зайшли до села 27 лютого.
- Дуже несподівано було. Мої хлопці лузгали волоські горіхи для армії, дак стукали молотками, нечутно було. Там (махає за спину) - дорога забарикадована було. Так хтось чув, як дерева тріщали, як вони їхали. Техніка їхала.
Люди вибігли на вулицю - думали, що свої, бо перед цим якраз свої і були, аж тут ні - червоні прапори. 28-го знову рушила російська техніка. Зупинилися якраз навпроти двору пана Юрія.
- Мені якраз щось штрикнуло, я за сито і пішов до них на вулицю. Кажу: «рєбята, што за хєрня?», а мені «А ми і самі нє знаєм!». Кажу: а вернутися вам нельзя? «А ето пусть ваш і наш презідєнти дагаваріваются. Іначє нам абратна дарогі нєт».
Юрій розповідає: щоб росіяни заблукали за вказівкою старости зрізали усі вказівники та знаки. Але, гадає, що ворог все одно знав назву села - бо забули прибрати назву з меморіальної дошки.
Завбачливі селяни усі знаки поховали і зберегли. Досі лежать у сховку в одному з подвір’їв. Юрій Дахно говорить - йому пропонували вивезти вказівники та колекцію старожитностей на захід - хоча б до Львову. Але, говорить краєзнавець, стільки не вивезеш.
На техніці, яка проїжджала повз - було намальоване коло. Частково з такими позначками була техніка з білорусі, однак на запитання селян «Звідки ви?» ворожі солдати ховали очі «Ми русскіє».
Місцеві намагалися чинити опір - ставили на дорогу протитанкові їжаки, притрушені сіном, об які російські танки різали собі гуму. Під російською окупацією Москалі пробули 18 днів. На 19-й, коли ворожа армія залишала село, росіяни забрали свій прапор, тож селяни миттєво повернули назад старенький український.
Новий і великий прапор до села згодом привезла донька Юрія Дахна з Києва.
Читати також: Хроніки війни: Як у Городнянській громаді в окупації пекли хліб
