Про це повідомляє міжнародна команда розлідувачів з Conflict Intelligence Team (СІТ).
У своєму телеграм-каналі CIT із посиланням на українське ДСНС опублікувала кадри роботи рятувальників, які займаються розмінуванням боєприпасів, що не розірвалися, в місті Чернігові.
На відео, де співробітники ДСНС виймають підривник з боєприпасу, що не розірвався, можна впізнати осколково-фугасно-запальну авіабомбу ОФЗАБ-500.
«Раніше ми вже спостерігали бомби ОФЗАБ-500 у Чернігові після збиття російського Су-34 5 березня (тоді місцеве управління ДСНС неправильно визначило їх як ФАБ-500, на відміну від користувача твіттера @idzanagi4). На той раз ми не були впевнені, що ці бомби мали бути скинуті на Чернігів, оскільки вони, мабуть, упали разом із збитим літаком. Проте цього разу на одній із фотографій ДСНС видно уламки ОФЗАБ-500, що спрацювала, що практично не залишає сумнівів, що ця авіабомба із запалювальною дією використовувалася для бомбардування Чернігова», пишуть дослідники.
У цьому випадку з точки зору міжнародного права зовсім не важливо, чи завдали удару по військовому чи цивільному об'єкту. Стаття 2.2 Протоколу III до Конвенції про конкретні види звичайної зброї прямо забороняє використання запальних боєприпасів, що доставляються повітрям, по військових об'єктах у районах зосередження цивільного населення.
На допитах пілот збитого над Черніговом Су-34 майор Красноярцев говорив, що завдає ударів по координатах, тобто ні він, ні його командування не враховують наявність цивільних об'єктів, а також для бомбардувань використовуються некеровані бомби — подібні до тих, що ми бачимо на відео ДСНС, говорять у СІТ.
При цьому, багато експертів вважають публікацію відео з полоненим порушенням міжнародного права, оскільки це порушує їхнє право на захист від «цікавості натовпу».
«Проте ми вважаємо, що допити військовополонених становлять суспільний інтерес, оскільки проливають світло на підготовку та методи ведення війни в Україні.
Ми продовжуємо моніторинг ситуації та просимо ділитися наявними у вас джерелами, які б допомогли пролити світло на підготовку та хід вторгнення в Україну, на пошту [email protected] або в телеграм @leviev, а також просимо приєднатися до волонтерської ініціативи наших колег з Bellingcat», зауважують дослідники.
Про Conflict Intelligence Team - група журналістів-розслідувачів, заснована російським журналістом Русланом Лєвієвим у 2015 році. CIT – приватне незалежне інтернет-ЗМІ, фінансується виключно за допомогою пожертвувань приватних осіб. CIT у більшості випадків практикує методи OSINT – Open Source Intelligence, тобто, пошук і аналіз інформації з відкритих джерел – ЗМІ, вебсайтів, соціальних мереж і т.д.
З самого початку конфлікту на Донбасі група внесла вагомий внесок у пошук доказів і верифікації присутності російських військовослужбовців, найманців, так званих “військових радників”, а також військової техніки на сході України.
