Час Чернігівський

У межах наукової політики ЄС та програм зовнішньої допомоги впроваджується низка заходів, які доповнюють внутрішні програми країн Європи.

Що ж насправді ЄС дає українській науці? І як це вже працює в найбільшому виші Чернігівщини?

Мова документів

Україна та ЄС визначили в Угоді про асоціацію основні напрями співробітництва у сфері науки й технологій (Глава 9 Розділу 5).

Цілі:

– залучення України до Європейського дослідницького простору;

– зміни в науковому менеджменті та реорганізація наукових установ в Україні в такому напрямі, щоб їхні розробки сприяли розвитку конкурентоспроможної економіки і суспільства, яке ґрунтується на знаннях;

— поступове наближення політики і права у сфері науки і технологій до стандартів ЄС.

Україна може брати участь у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій Горизонт–2020.

Довідково: «Горизонт 2020» – це найбільша Рамкова програма Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій із загальним бюджетом близько 80 мільярдів євро, розрахована на 2014 – 2020 роки.
Починаючи з 2014 року і дотепер, за підсумками 446 конкурсів для 117 українських організацій-учасників програми «Горизонт 2020», передбачено фінансування у сумі 17,232 мільйонів євро для 90 проектів, 9 з яких координуються українськими організаціями.

Про вигоди із перших вуст

Варто зазначити, що минулого року Чернігівський національний технологічний університет, зокрема кафедра біомедичних радіоелектронних апаратів та систем (БРАС) теж брав участь у відборі «Горизонт 2020». Тоді здобув 90 балів із 100.

Не здобувши фінансування по цьому проекту, свою їдею науковці все ж вдосконалили і вже чекають нових результатів.

Загалом йдеться про впровадження нової програми підготовки з енергетики та силової електроніки для аспірантів. Її суть у синтезі бізнесу та науки: Аспірант обов'язково повинен провести дослідження, зокрема енергоефективних технологій, у кількох зарубіжних університетах-партнерах і кількох компаніях.

У результаті, молодий науковець матиме можливість заслухати найкращі курси з кожного вишу, і пройде стажування у кількох компаніях за темою дослідження.

 — Чернігівський національний технологічний університет, зокрема кафедра БРАС, хоч і має одну з найкращих лабораторій в Україні, однак закордонні університети все ж мають кращі. Програми з обміну дають можливість викладачам та студентам проводити дослідження на кращому вимірювальному обладнанні.

Зараз ми чекаємо також результатів відбору спільного гранту з німецькими колегами. Якщо все вдасться, кілька здібних магістрантів зможуть виконувати свою дипломну роботу на базі іноземного університету. Варто зауважити, що захищатимуться вони в Україні, — зазначає завідувач кафедри - к.т.н., доцент Олександр Велігорський.

Звичайно, науковець не відкидає того, що студент може гарно зарекомендувати себе, відтак є вірогідність отримати пропозицію працювати закордоном на постійній основі.

 — Україна має значну відмінність академічної від індустріальної науки. Проблема в тому, що на жаль, поки підприємства не можуть собі дозволити, або не надто зацікавленні співпрацювати з університетами. Як це відбувається в країнах ЄС: держава співфінансує або повністю покриває витрати на дослідження, що потребують підприємства. Таким чином наука отримує кошти, бізнес — нові технології, держава — розвиток економіки, — зауважує кафедри к.т.н., доцент Олександр Гусев.

Що маємо ми

Глобальних проектів за схемою «держава-бізнес-наука» поки не передбачено. Однак, Уряд таки підтримує деякі ініціативи вишів.

Цьогоріч кафедра БРАС, отримала можливість покращити умови для досліджень одного з найбільших своїх проектів, що пов'язаний з енергоефективністю. На даху одного з навчальних корпусів встановлять сонячні панелі: 7 панелей потужністю 1кВт займатимуть 10 м2.

- Сонячні панелі – не новинка. Об’єктом дослідження є перетворювач, який перетворює напругу з виходу панелей у змінний струм, дозволяє зберегти енергію в акумуляторі або ж віддати до мережі. Наше завдання зробити його якомога компактнішим – до 4кВт на 1 дм3, та з вищою ефективністю. Такий варіант буде цікавим індустрії. Зараз ми працюємо над макетом.
Ще одне завдання - розширити діапазон робочих напруг. Зараз, якщо на одну або кілька панелей потрапляє мало світла, то ефективніть системи суттєво падає, фактично, незатінені панелі віддають набагато мегше, ніє могли б. А при значній затіненості інвертор може просто вимкнутись. Запланований же варіант перетворювача віддаватиме енергію до мережі, в широкому діапазоні освітленостей і при часткових затіненнях панелей, маючи вищу ефективність у порівнянні з існуючими зараз аналогами,— розповідає Гусев.

Також кафедра працює над іншим проектом – безпровідна зарядка для малогабаритного транспорту (електровелосипеди, електроскутери, гіроборди).

Не за горами повна енерготрансформація університету

ЧНТУ отримає фінансову підтримку для енергореконструкції від Європейського інвестиційного банку . Йдеться про мільйони євро, які будуть використані на заміну вікон та дверей, утеплення стін, цоколю, покриття мінватою горища, створення окремих міні-котелень на твердому паливі.

З історії питання
У рамках реалізації проекту «Вища освіта. Енергоефективність та сталий розвиток» Україні буде надано позику 160 мільйонів євро.
Реалізація проекту відбуватиметься за рахунок різних заходів і робіт, спрямованих на енергозбереження та оптимізацію управлінських процесів енергоспоживання. За його підсумками університети-учасники мають досягти найвищих освітніх та дослідницьких стандартів, покращити власну матеріальну базу та значно знизити рівень енергоспоживання.
У Міністерстві освіти зазначають, що проект буде розділений на 2 етапи: заходи з енергоефективності у 147 будівлях 7 університетів та придбання обладнання наукових лабораторій для університетів, що будуть обрані відповідно до критеріїв ЄІБ.
Участь у першому етапі проекту беруть НТУ «Львівська політехніка», Полтавський національний технічний університет ім. Кондратюка, Чернігівський національний технологічний університет, Сумський державний університет, Національний педагогічний університет ім. Драгоманова, НТУ «Харківський політехнічний інститут» та Вінницький національний технічний університет.

 Василь Карабанов — проректор з адміністративно-господарської роботи та економічних питань ЧНТУ: На перших етапах — це було 9 мільйонів євро. Наразі проводяться нові розрахунки і ймовірно сума буде більша.

Приміщення технологічного університету потребують реконструкції, адже деякі з них побудовані у 50 роках минулого століття. Стан будівель не відповідає сучасним вимогам. Гроші виділені Інвестиційним банком стануть найбільшою інвестицією в Чернігівський регіон за останні роки. Дата початку робіт поки не відома. До кінця року маємо підготувати всю необхідну документацію та познайомитися з куратором проекту.

Варто зазначити, що змінюватимуть і відносно нові вікна.

— Справа в тому, що існуючі склопакети мають профілі, що не зовсім відповідають вимогам проекту. Відтак їх теж треба замінити. Втім, вони не підуть на смітник. Університет має чимало приміщень (лабораторії, господарські споруди), куди іх і переставлять, — пояснює Василь Карабанов.

Особливість модернізації полягатиме в тому, що регулювати використання тепла можна буде віддалено та структуровано. Тобто вмикатимуть та вимикатимуть опалення та навіть світло дистанційно та лише там, де в цей день та годину плануються заняття.

***

Розвиток науки, особливо у сфері енергозаощадження та ефективного використання ресурсів, є важливим етапом для загального поступу країни.

Підтримка діяльності наукових осередків не лише дає шанс проводити дослідження, а й допомагає відразу прорахувати всі вигоди для безпосереднього користувача.

Звичайно, аби отримати такий шанс, варто добряче постаратися.

* * *

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).