Можливе вторгнення з боку білорусі - одна з топ-тем, які обговорюються в Україні та Чернігівщині чи не найактивніше з усіх. Блогер та молодший лейтенант ЗСУ, член експертної групи при Головнокомандувачі ЗСУ Залужному Семен Кабакаєв у YouTube-каналі «Орестократія» шеф-редактора сайту «Обозреватель» Ореста Сохара зізнається: шанси на те, що лукашенківська диктатура може зайти далеко - надзвичайно високі.
Ймовірність повномасштабного вступу цієї країни у війну на боці росії Кабакаєв оцінює на рівні 80%.
- Є така інформація з наших розвідувальних джерел, що коли путін почав змушувати Лукашенка відправляти армію воювати з нами, то Лукашенко зібрав з ряда соціологічних служб - державних та приватних - чи готові військові морально до мобілізації і т.д? Маленький відсоток людей - до 10% - був готовий на такі дії. Близько 90% військових сказали: ми не готові, ми не хочемо, ми не будемо. І він з цими папірцями пішов до путіна. І сказав: я готовий давати вам бази, ракети, снаряди, припаси, дрони… але своїх людей - ні. Бо потім мої проти мене повернуть зброю, опозиція цим скористається і мене тут швиденько скинуть.
Однак, час для подібних аргументів вже вичерпаний, переконаний Кабакаєв. Оскільки всі ресурси білорусі - вже задіяні, окрім того, з території цієї країни пускають на Україну ракети. Туди постійно заїжджає техніка, зброя, - розповідає молодший сержант.
Чи зможе Лукашенко переламати своїх військових? Семен Кабакаєв вважає, що так. Це лише питання часу та сили шантажу від путіна.
- Лукашенко намагається до останнього відтягти цей момент. Чи вийде це у нього? Я вважаю, що ні.
Чим це загрожує для України? Найбільша загроза - розтягування фронту уздовж всього кордону з білоруссю. Інше питання - збільшення ворожого військового контингенту за рахунок резервістів. На думку експерта, тут проблема для України не стільки у питанні збільшення кількості наших солдату відповідь - як у тому, що їм усім буде потрібна зброя.
- Люди є, вони готові, вони хочуть воювати. Але чи нададуть нам партнери достатньо зброї?
Третя проблема - військова тактика, до якої може вдатися ворог: або це просто велика кількість піхоти, як було у березні, або це так, як росіяни воюють зараз на Сході - відпрацювала артилерія, висунулася піхота. Піхоту відбили - знов запрацювала артилерія.
- Це - класична тактика часів Другої світової… але як би там не було, білорусь постійно буде загрозою, допоки там є Лукашенко, - резюмує військовий аналітик.
Чи може Україна відповідати артилерією по військовим базам у білорусі? Кабакаєв вважає: чому б і ні? Зрештою, така тактика вже відпрацьована по території росії.
- Ми всі бачили, як там вибухали аеродроми, склади.
- Але ж наші кажуть «нас там немає»!
- Бо то не ми (сміється). Засобів у Збройних силах, які дістають або можуть знищити пункти дислокації у білорусі - у нас вистачає. Для цього просто потрібно більше зброї, яка знищить більше ворога.
Чи буде наступ по всій лінії кордону - фахівець не може сказати. Так само важко сказати і що до конкретної дати можливого наступу - «це все одно, що спробувати вгадати, що у путіна в голові..», вважає Кабакаєв.
Також велику небезпеку чаїть у собі і ситуація навколо Сувалкського коридору: ділянки кордону білорусі з Литвою, через який росіяни можуть потрапити до Калінінградського анклаву, розв‘язавши таким чином війну з країнами НАТО.
Головний острах ЄС та Альянсу полягає у тому, що вони побоюються, що росія може застосувати ядерну або хімічну зброю, цим і пояснюється млявість реакції блоку НАТО по відношенню до війни на території України та небажання закривати небо над нею.
Чим тут можна зарадити? Семен Кабакаєв вважає: потрібно повсякчас намагатися достукатися до європейських лідерів, пояснюючи - не хочете путіна у себе - давайте зброю Україні. Якомога більше зброї. Потрібні спільні скоординовані дії. А ще - готовність воювати за власну країну на десятиліття.
Читати також: Військовий аеродром Зябрівка, що у Гомельській області, повністю під контролем рф
