У громадах Чернігівщини прощались із захисниками, які загинули на російсько-українській війні.
* * *
28-річний Василь Слезний з Ковчина. Єдина дитина в родині. Працював на об’єктах «Укртрансбуду». 14 жовтня 2024 року чоловіка мобілізували. Долучився до лав Національної гвардії України. Останнім часом разом з побратимами тримав оборону на Донеччині.
18 вересня при виході з позицій отримав осколкове поранення. Переніс кілька операцій. Помер 7 жовтня 2025 року в госпіталі. Поховали Василя Слезного в рідному селі.
* * *
52-річний Володимир Муравко з Хотуничів Сновської громади. 34 роки працював у ПСП «Прогрес» підсобним працівником. 16 липня 2024 року чоловіка мобілізували.
Загинув 30 жовтня 2024 року. Весь цей час його вважали зниклим безвісти і лише днями підтвердився факт загибелі. Поховали воїна у Сновську на Алеї Героїв.
* * *
32-річний Олександр Горовий з Ічні. Працював у Польщі. Повернувся в Україну, був машиністом теплотяга в компанії «Інтер» у місті Ічня. Працював там близько двох років.
30 травня 2023 року його мобілізували. Рік служив у підрозділі протиповітряної оборони в Києві. Потім воював на харківському та покровському напрямках. Останній раз виходив на зв’язок 19 вересня 2024 року.
1 жовтня 2024 року рідним повідомили, що Олександр зник безвісти на Донеччині. Згодом, після обміну тіл і проведення ДНК-експертизи, його загибель підтвердилася. Попрощалися та поховали військового в Ічні.
* * *
50-річний Володимир Бойко народився в Києві. З початком повномасштабного вторгнення переїхав до материного села Хрещате Кіптівської громади. Звідти його мобілізували до Збройних сил України. Після проходження бойової підготовки боронив північні кордони.
Загинув Володимир Бойко 10 травня 2025 року на Сумщині. Поховали воїна в селі Хрещате. У нього залишились мати, брат та сестра.
* * *
37-річний Олександр Сербін з села Булахів на Козелеччині. Брав участь в АТО. Після працював в охороні в Чернігові, там же проживав з цивільною дружиною. На початку повномасштабного вторгнення пішов добровольцем. Був у складі бригади з оборони Чернігова. Ніс службу в найгарячіших точках фронту.
Загинув Олександр Сербін 5 жовтня 2025 року. Поховали воїна в селі Кошани, де він проживав останнім часом.
* * *
48-річний Валерій Соловйов з села Домашлин Корюківського району. Працював головним ветлікарем. У березні 2014-го добровільно долучився до лав ЗСУ. Через рік звільнився в запас.
На початку повномасштабного вторгнення Валерій знову добровільно долучився до війська. Спочатку боронив Чернігів, потім брав участь у боях на сході України, далі захищав кордони на Сумщині та Чернігівщині. Був нагороджений медаллю «Незламним героям російсько-української війни».
Загинув Валерій Соловйов 24 жовтня 2024 року. Поховали на кладовищі рідного села. У нього залишилися дружина, син та донька.
* * *
Костянтин Горбонос з села Кнути на Сосниччині. Був учасником АТО. Костянтин одним з перших 24 лютого 2022 року прийшов до військкомату. Він був серед тих, хто відстояв Чернігів. Отримав тяжку контузію, коли ворожий танк підбив його вантажівку. Нагороджений медалями «Учасник АТО» та «За оборону Чернігова».
7 жовтня 2025 року захисник помер на Сумщині. Не витримало серце. Поховали воїна в рідному селі. У військового залишилися дружина, син, донька та мати.
* * *
51-річний Сергій Шамрицький з Сосниці. 17 липня 2024-го був мобілізований до лав ЗСУ. Проходив військову службу на посаді оператора відділення радіоелектронної боротьби.
Загинув Сергій Шамрицький третього жовтня 2025 року на Харківщині.
* * *
55-річний Володимир Герасименко з Ріпок. Загинув 5 жовтня 2025 року на Харківщині. Поховали 12 жовтня на центральному кладовищі в Ріпках.
* * *
40-річний Сергій Напрягло з села Дягова Менської громади. Загинув 8 жовтня 2025 року. Поховали захисника 12 жовтня в Дягові.
* * *
Сергій Дуля з Козелеччини. Працював у Києві в охороні. Проживав у селі Білики Остерської громади разом з цивільною дружиною.
У квітні 2023 року Сергія мобілізували. З 5 жовтня 2023 року бійця вважали зниклим безвісти. За два роки підтвердилося — воїн загинув. Поховали Сергія Дулю в селі Білики.
* * *
24-річний Микола Корнієнко з Мени. З липня 2023 року служив у механізованому батальйоні на посаді номера обслуги.
Під час бою поблизу села Степове на Донеччині 30 жовтня 2023 року зник безвісти. Після довгих місяців пошуків його тіло повернули додому. Поховали Миколу на центральному кладовищі Мени.
* * *
30-річний Сергій Купрієнко з Новгорода-Сіверського. У 2021 році уклав контракт та долучився до служби у 105-му прикордонному загоні.
Загинув прикордонник 12 жовтня 2025 року. Поховали Сергія Купрієнка в Новгороді-Сіверському.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО
- Удома чекали два сини... У громадах Чернігівщини втрати
- Учитель хімії пішов добровольцем, загинув на сході. У громадах Чернігівщини втрати
- Завфермою загинув під Бахмутом. У громадах втрати
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
