63-річна Світлана МАГЛИЧ з онукою Беатріс повертаються з крамниці в Макошиному на Менщині. Продукти везуть на плетених з лози санках.
— Санки замовляли в діда з сусідніх Куковичів. Через знайомих. Давно, ще внучка маленькою була.
Майстер був старенький, плетінням уже не займався. Але знайома вмовила. Може, це його останні санки.
У Куковичах з лози плели два майстри: Петро Аршиннік і Григорій Роговий. Аршинніка вже нема. Роговий живий. Санки вже не плете.
Беатріс 12 років. І санкам стільки ж.
— Пам’ятаю, як мене на них возили. У садочок, на гірку кататися, — згадує.
— Років до шести внучку взимку возила, — прикидає бабуся. — Ще і зі школи в першому класі забирала. Коли треба було швидко на музику встигнути, на гурток. Тепер ми з ними за покупками їздимо, — тримає санки за мотузку Світлана.
Лозові санки не безрозмірні. Виплетені у формі люльки, з бортиками. Якраз для малих дітлахів. Старшим ноги доведеться згинати, щоб у «кабінку» поміститися. Або ті ноги стирчатимуть через бортики.
А для продуктів — те, що треба. Світлана склала туди коробку коржиків, пакет з м’ясом на кістках, продуктову сумку з крупами. Бортики високі, не дадуть щось загубити. Світлана приробила ще й мотузку до бортів. Щоб кріпити занадто об’ємну поклажу. Санки добре ковзають втоптаною дорогою. Не грузнуть і в снігу на узбіччі. Важчі за прості. Але на слизькому — це плюс, не перевернуться.
— Дитина звідси жодного разу не випадала. Вони ніколи не переверталися, — хвалить санки бабуся. — Начебто, 270 гривень тоді за них віддала, — намагається пригадати ціну покупки.
На полозах санчат — смужки з пластикової труби. Щоб краще ковзали.
За 12 років плетені санки — як новенькі. Жоден прутик не відвалився.
— По снігу регулярно їжджу з ними на базар по овес для кролів. Інші харчі для тварин везу. Накладаю, скільки потягну. Звичайно легше, чим так нести.
Світлана Маглич приїхала в Макошине з Донбасу у 1978 році. З батьками. Бо батьку сподобалася річка і село. Збудував будинок над Десною.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Олена ГОБАНОВА
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Шкарпетки поверх бурок, льодоступи та народні способи: як ходити, коли слизько
- Обледеніння мереж і небезпечні дороги: як циклон вплинув на Чернігівщину
- Аграрії, комунальники, облавтодор: хто і як гребе сніг в громадах?
- На Чернігівщині ходять провідати родичів: по льоду через Десну навпростець
Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
