На Чернігівщині 20 червня прощались із двома загиблими бійцями ЗСУ. Ігоря АПРИШКА та Ярослава КОРЕНЯКА поховали у Чернігові.
Солдат Ігор АПРИШКО народився 27 лютого 1974 року в Гірськ, Сновська громада. Проживав в Хоробичах, Городнянська громада.
У 2000 році він приїхав у Хоробичі з рідного Гірська як молодий фахівець-ветеринар. Одружився, проживав з дружиною Ніною. Працював у СВК «Україна», а як підприємство перестало діяти, перейшов на ветеринарну дільницю Ваганич. Згодом довелось шукати заробітків на будівництвах, а коли захворіла матір у Гірську, доглядав її і підробляв на місцевій пилорамі.
Після початку повномасштабного вторгнення боронив Україну на посаді стрільця-помічника гранатометника механізованої роти.
Під час виконання бойового завдання на Харківщині отримав поранення. Лікарі боролися за життя воїна, але внаслідок отриманих поранень життя Захисника обірвалося. Попрощалися із бійцем у Чернігові, поховали на Яцево.
Солдат Ярослав КОРЕНЯК народився 24 вересня 1994 року в селищі Любеч. Закінчив місцеву школу, навчався у Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту за спеціальністю “електрозварник ручного зварювання”. Після закінчення ліцею проживав у місті Чернігів, працював на камвольно-суконному комбінаті.
Проходив строкову військову службу, а у 2014 році брав участь у Революції гідності. Того ж року долучився до лав Добровольчого Українського Корпусу, протягом 2019-2020 років служив за контрактом у ДШВ ЗСУ.
Із початком повномасштабної війни став на захист Чернігова, з часом вирушив на схід України. Двічі був поранений під час виконання бойових завдань на Донеччині. Після лікування та реабілітації повертався до побратимів та продовжував давати відсіч ворогу. Останнім часом боронив Харківщину, де у бою з ворогом вкотре зазнав поранення. Після лікування проходив реабілітацію, але 13 червня 2024 року серце воїна зупинилося на завжди. Попрощалися із бійцем у Чернігові, поховали на Яцево.
Джерело: Чернігівський ТЦК та СП
"Час Чернігівський" писав про таке:
