10 квітня 2025 року Чернігівський районний суд під головуванням судді Лариси Хоменко виправдав дії командира навчальної роти за втечу 14 курсантів.
Так, у період з 1 грудня 2024 по 9 лютого 2025 одну з навчальних рот, яка знаходиться на військовому полігоні на Чернігівщині, самовільно залишили 14 військовослужбовців, цитує матеріали справи Судово-юридична газета.
Ховався у лісі два дні
Особливу увагу привернув випадок залишення військової частини мобілізованим, який 7 лютого після обіду попрямував до місця, де бійці вмиваються та перуть речі, однак вчасно не повернувся у місце розташування роти.
Пошуки військовослужбовця у навколишніх лісах, які тривали 7 та 8 лютого, результату не дали. І лише 9 лютого солдат був затриманий у лісі, після чого з’ясувалось, що військовослужбовець самовільно залишив військову частину.
На судовому засіданні командир вину у скоєному не визнав, зазначив, що солдат почав проходити службу у навчальній частині за два дні до інциденту. 7 лютого 2025 зранку і до обіду курсант був у частині, а під час банних процедур він начебто забув рушник, пішов по нього і не повернувся.
Згодом у частині виявили відсутність курсанта, про що командир невідкладно повідомив чергового по батальйону та за вказівкою командира роти проводились пошукові заходи . 8 лютого він особисто брав участь у пошукових заходах.
«Виявили солдата ВСП поблизу населеного пункту, він був у важкому психологічному стані, на вигляд мав проблеми із психічним здоров'ям, міг мати порушення в просторовій уяві, блукав по лісу після скоєння самовільного залишення військової частини, пояснював, що хотів побачитись з батьком… (Командир - ред.) стосовно скоєння самовільного залишення військової служби іншими військовослужбовцями зазначив, що перший навчальний батальйон розташований на ділянці місцевості більше 1 гектара в лісовій місцевості, де важко відслідковувати переміщення. Крім того, частина з цих осіб скоїли самовільне залишення військової частини з госпіталю чи не повернулись з відпустки. Про кожен факт самовільного залишення військової частини було повідомлено командира військової частини протягом 15 хвилин, як передбачено Алгоритмом дій посадових осіб військових частин ЗСУ, для подальшого повідомлення органу Служби правопорядку», - йдеться у матеріалах.
Пізніше солдата доставили для лікування до Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні, а саме у відділення для застосування примусових заходів медичного характеру. Де він з 12 березня і знаходиться, через що його не змогли допитати на суді як свідка.
У чому звинуватили командира
Але, у зв’язку з черговою втечею солдата, претензії виникли до командира навчальної роти – лейтенанта Андрія Л., стосовно якого був складений протокол з ч. 2 ст. 172-15 (недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду) Кодексу про адміністративні правопорушення.
На думку командування, офіцер не здійснював контроль над особовим складом і взагалі погано розумів, що відбувається в його підрозділі.
Андрій Л. свою провину не визнав та повідомив, що солдат, який втік з підрозділу, був зарахований у списки особового складу роти лише 5 лютого, тобто за дві доби до втечі.
Одначе у матеріалах справи наявна службова характеристика командира, згідно якої він характеризується позитивно, сумлінно виконує свої службові обов`язки, постійно працює над підвищенням свого професійного рівня, вивчає військову справу, має добрі теоретичні та практичні навички, знає ділові якості та морально-психологічний стан військовослужбовців своєї роти, має добрі командирські навички.
«Таким чином дослідженими судом доказами спростовано, що ОСОБА_1 не здійснював належний контроль за особовим складом, не знав дійсний стан справ у підрозділі та не перевіряв наявність особового складу», - йдеться у справі.
«На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.283, ст.284 КУпАП, суд постановив: провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 172 - 15 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення», - такий вердикт оприлюднений у Єдиному реєстрі судових рішень.
Авторка: Євгенія Замковська
"Час Чернігівський" писав про таке: