В перші хвилини після страшного ракетного удару по цивільній інфраструктурі Чернігова 17 квітня був хаос і паніка. Караул Владислава Павлюка прибув швидко і допомагав спочатку людям на вулицях, а потім надійшла команда діставати людей з під завалів.
Рятувальники спілкувалися з постраждалими крізь отвори і підбадьорували. І люди витримали, їх вдалося витягти і вони залишилися живими. Працювали рятувальники переважно вручну. Знадобилися витривалість, гарна фізична підготовка і холодний розум.
Читайте про ракетний удар тут: Ракетна атака на Чернігів: багато вбитих і поранених, пошкоджено десятки будинків, установ та авто
Владислав Павлюк начальник караулу пожежно-рятувальної частини, пряма мова:
"17 квітня чергування вдалося тяжкувате, але впоралися як змогли. Вділи бронезахист, шоломи і почали діяти. Був хаос. Паніка. Евакуювали до найближчого укриття, де були. Поступив виклик від керівництва ДСНС, нашого загону. Це наш район виїзду. Ми зразу на автоцистернах прямували на місце виклику.
Горіли автівки, металевий ангар, трактор. Нашими силами пожежу ліквідували. Розвідку провели, проаналізували, що є люди під завалами, спустилися почали надавати допомогу.
В нашій ситуації під завалами потрібні більш фізична підготовка, витривалість, руки, холодна голова, щоб розуміти ситуацію. Там я зрозумів, коли зайшов в кімнату, бачу двох людей, що просили допомогу. Проаналізувавши, що дві плити лежать під кутом 45 градусів і висять на прутах, я розумію, що конструкція може впасти, але допомогу треба надати. Це наше завдання. Було прийнято рішення йти до кінця. Ціною свого життя врятувати життя цивільної людини.
На чергуванні я не аналізую, а після вдома вже задумуюсь, аналізую дії свої. І за цих хлопців, яких врятували за моєї участі Сергія і Кирила, спілкувалися з ними. Операція тривала 2-3 години, підбадрювали. Хлопці витримали навантаження.
Я як начальник 1-ї зміни, в мене є потужні, витривалі хлопці морально і фізично. В кожному впевнений, що виконає роботи на всі 100%. Практики, досвіду більше. Є пенсійного віку люди зараз в наших рядах, вони боронять тил, допомагають не стільки фізично, але все, що в голові, що роками напрацьовано, підказують молодому поколінню. Впевнений в них на 100%".
Автори: журналіст Юрій Михуля, камера Олександр Довбенко
"Час Чернігівський" писав про таке: «Плита висіла над головами і могла кожну хвилину впасти», - рятувальник Артем Лисенко про порятунок людей після ракетного удару
