«Північна фортеця»: так називають Чернігів після того, як місто витримало облогу росіян у лютому-березні 2022 року. Початковому і найважчому періоду цієї битви присвятив свою публічну лекцію військовий історик Михайло Жирохов. Каже: фактично Чернігів закрив собою і врятував Київ.
"Неможливість взяти під контроль Чернігів призвела до того, що російське угрупування під Києвом не змогло реалізувати свої пропагандистські плани «Київ за три дні». Це їм не вдалося, тому що плечо підвозу [спорядження та припасів – ред.] було 300 км, без взяття Чернігова це розтягнулось на багато кілометрів. Фактично у цьому сенсі Чернігів врятував Київ від облоги і бойових дій", - пояснює Михайло ЖИРОХОВ, військовий історик.
Для Чернігівщини війна почалась раніше, ніж для всієї України. Вже о 4.20 ранку 24 лютого ворог наніс удар по прикордонній заставі на кордоні з Білоруссю, а вдень на трасі Ріпки-Чернігів в районі Рівнопілля відбувся великий бій, де українські захисники затримали просування ворога, знищили кілька одиниць техніки.
До середини дня 24 лютого росіяни підійшли до Чернігова майже впритул. Кілька разів пробували взяти місто «сходу» і платили за це підбитою бронетехнікою та великим людськими втратами.
Із 26 лютого почались масовані обстріли міста, які тривали практично до кінця облоги. А втім, захопити Чернігів ворог так і не зміг, не зумів навіть повністю оточити.
Запеклий спротив окупантам чинили тоді не лише кадрові військові, а й добровольці, а майже на всій території області почалась партизанська війна. Це ніяк не входило до російського плану.
"Він був розрахований у тому числі на підтримку місцевого населення. Вважалось чомусь, що місцеве населення вийде з квітами зустрічати росіян і на цьому план був заснований. Але коли росіяни отримали величезний спротив цивільного населення, у тій же Городні цивільні люди виходили під танки, коли почалась партизанська війна підрозділами Сил Спеціальних операцій, підрозділами добровольців, які нападали на російські колони, розстрілювали їх, тоді росіяни план почали змінювати", - каже історик.
А втім повноцінно пристосуватись до нових умов ворог так і не зумів. Запеклий опір оборонців Чернігова та постійні напади партизанських загонів на колони постачання забезпечили менш чисельним українським силам перемогу.
Потерпаючи від проблем з логістикою та несучи втрати, деморалізовані росіяни почали відступати з Чернігівщини, а 2 квітня область було повністю звільнено.
