Як пише відома британська газета «The Guardian» білоруський міністр оборони заявив, що війська двох держав залишаться на території РБ після завершення спільних навчань через начебто "ескалацію" ситуації на Донбасі.
20 лютого - кінцевий термін спільних навчань Росії та Білорусі «Союзная решимость-2022». Російські війська, направлені до Білорусі для військових навчань, залишатимуться в країні на невизначений термін, заявило міністерство оборони Білорусі, і це рішення ще більше посилить занепокоєння щодо планування Москви неминучого вторгнення в Україну, пише британське видання The Guardian.
Як відомо, вздовж спільного кордону України з Білоруссю та РФ скупчені з десяток баз. Кілька з них - у безпосередній близькості від чернігівського кордону.
Міністр оборони Білорусі генерал Віктор Хренін заявив, що російські солдати залишаються після масштабних спільних навчань 20 лютого. За його словами, цей крок був необхідним через «ескалацію ситуації» на Донбасі, на сході України.
Кремль пообіцяв вивести свої сили з Білорусі після завершення 10-денних навчань, які почалися 10 лютого. РФ розгорнула, за словами генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, найбільшу концентрацію солдатів і сучасної зброї в Білорусі з часів холодної війни.
Серед них 30 000 військовослужбовців, елітні підрозділи спецназу, винищувачі Су-35 і системи протиракетної оборони С-400. Російські війська розміщені поблизу кордону з Білоруссю та в межах ударної оборони Києва за 160 миль. США та Великобританія попередили, що Москва планує атакувати українську столицю.
«У зв’язку із посиленням військової активності біля зовнішніх кордонів Союзної держави та загостренням ситуації на Донбасі президенти Республіки Білорусь та Російської Федерації ухвалили продовжити спільну перевірку сил реагування», – йдеться у повідомленні від міністерства оборони Білорусі.
Хоча, ще 16 лютого міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей заявив, що після масових спільних навчань в країні не залишиться «жоден» російський солдат – обіцянку, яку повторив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.
Прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков 20 лютого повторив свою заяву про те, що Росія не планує починати військовий наступ.
«Ми закликаємо вас поставити собі питання: який сенс Росії когось нападати?», – сказав Пєсков державному телеканалу «Россия 1».
Пєсков додав, що Росія «ніколи ні на кого не нападала за всю свою історію». Але він попередив, що «будь-яка іскра, незапланований інцидент чи незначна спланована провокація» на Донбасі може призвести до, за його словами, «непоправних наслідків».
Оголошення про війська говорить, за словами уряду України, про скоординований сплеск насильства на сході країни, де українські солдати та проросійські сепаратисти протистоять 260-мильній (421 км) лінії фронту. З минулого четверга українські позиції зазнали інтенсивного бомбардування.
Командування Об’єднаних сил України повідомило, що до 13:00 за місцевим часом 20 лютого було завдано 27 артилерійських ударів по 10 підконтрольним Україні сіл і міст. Командування звинуватило у «провокаційному обстрілі» російські збройні сили. Двоє українських військових загинули у суботу 19 лютого та п’ятеро отримали поранення.
Сепаратисти з так званої Луганської народної республіки (ЛНР) стверджують, що перебувають під ударом України. У неділю 20 лютого там заявили, що біля села Піонерське було вбито двох мирних жителів.
"На жаль, внаслідок агресії київських бойовиків загинули двоє мирних жителів та зруйновано п'ять житлових будинків", -цитує британське видання проросійських терористів.
Українське оперативне командування відкинуло цю доповідь як «абсолютний фейк» і заявило, що військам було дано наказ утримуватися від будь-яких «активних дій».
«Ми усвідомлюємо, що тепер росіяни шукають будь-який привід для вторгнення», – йдеться в заяві, окрім того, що Україна закриває кілька пунктів пропуску з ОРДЛО через ворожий вогонь.
Адміністрація Байдена та британський прем’єр Борис Джонсон, серед інших, заявили, що вважають, що Росія стоїть за серією нещодавніх подій під «фальшивим прапором», покликаних дати Москві привід для вторгнення. Серед них вибух авто у п’ятницю біля будівлі адміністрації сепаратистів у Донецьку, «атака» на водоканал і «снаряд», який впав через кордон у Ростовській області Росії.
У неділю 20 лютого ситуація в Києві та інших містах України залишалася спокійною. Демонстранти вийшли на вулиці чорноморського портового міста Одеси, розмахуючи синьо-жовтими українськими прапорами. Вони вигукували гасла, серед яких «Слава Україні» та «Путін — хуйло».
Тим часом міністерство закордонних справ Нідерландів заявило, що переносить своє посольство з Києва до західного міста Львів. «З міркувань безпеки ми вирішили сьогодні перенести діяльність посольства до Львова», – йдеться у повідомленні.
США та Великобританія вже перенесли свої місії до Львова, а інші європейські країни наслідували їх приклад. Посол Франції в Києві заявив у суботу, що залишається на місці.
Політолог Артем Шрайбман заявив, що рішення залишити російські війська в Білорусі було очікуваним. Він описав президента Білорусі Олександра Лукашенка як «повністю залежного від того, чого хоче Путін.
«Лукашенко змушений танцювати під дудку Путіна», – сказав він. І додав: «Лукашенко не буде радий тому, що його використовують, але буде сподіватися, що Білорусь може отримати щось у відповідь від Росії. Потенційно новий кредит або нова угода про зброю. У білоруського лідера не залишилося справжніх союзників. Це показує, що Лукашенко зараз дуже вразливий, він повинен підігравати великій грі Путіна».
