Максиму Голівцю 11 років. Живе в Стольному на Менщині. Коли потрібно, пасе корів. З чотирьох років.
Знову ж, як потрібно, доглядає своїх корівок з раннього ранку і до вечора. Буває, пів дня, потім хтось приходить на заміну. Хлопці допомагають батьку, Сергію Голівцю.
— З чотирьох років, — натискає слова Максим. — Тепер ось допомагає брат Мирослав. Йому сім. Батьки не змушують, нам самим подобається. — Сьогодні за прогнозом дощ, мати зранку не пустила. Після обіду піду.
Коли лісапетою віз на поле батьку плащ, звіра лісового побачив.
— Оленятко чи козулю, — описує малий пастух. — Став їхати, а вона втекла. Раніше тільки лисиці бігали. До нас не підходили. Та птахи якісь нові літають.
— Я зайців бачив, — додає Мирослав.
— Який тормозок з собою берете?
— Воду, бажано солодку, — перераховує. — Цукерки. Ковбасу або м’ясо. А от сало не дуже люблю.
— Їм поки ще цікаво, — каже Сергій Голівець, батько. — Навіть у школу інколи не ходять.
— Кажу вчительці: «Мене не буде. Я корів пасу!». Майже як відмазка — школу прогуляти. Я б й іншим корів пас. Аби платили (кажуть, за день у Стольному пастуху платять 500 гривень. Без тормозка).
— А я не відпрошувався. Мати сама вчительці написала, — каже Мирослав, яка в нього система прогулу школи.
— І доїти вмію, — продовжує Максим. — Тільки апаратом. Одну, а друга махається. Її мати доїть.
— Деякі корови неслухняні. Треба за ними ще побігати, — жене полем підопічних. — Полежати не дають. Як не слухають, у руки пугу беру. Палка, до якої прив’язаний гумовий шнур. Отримують у мене ловко. Ще і матюком можу навернути, — по-дорослому описує процес.
— Молоко п’ю. З булкою чи маслом. Або з медом і маслом. А от Мирослав — ні.
— Раніше пив, а зараз щось переменилося в желудку, — не по-дитячому пояснює той.
Джерело: Юлія СЕМЕНЕЦЬ, Марина ЗАБІЯН. Фото Юлії СЕМЕНЕЦЬ
"Час Чернігівський" писав про таке:
- У громаді на Чернігівщині треба пастухи
- За держзраду суд дав пастуху п’ятнадцять років
- На пасовище худобу вигнали на два тижні раніше
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
