27-річна Альона Мікулинська з Ніжина робить шампанське з чорнобривців. Виходить приємний на смак солодко-кислий шипучий напій. На кшталт квасу чи шипучки з березового соку. Ні дріжджів, ні родзинок у напій не додається, зброджує його квітковий пилок.
Альона з чоловіком Ярославом із Ічнянщини, з Дорогинки. Живуть у Ніжині. А працює Альона в Києві. Медсестра клінічної лікарні №8.
Ділиться як робити «шампанське» на своїй сторінці у фейсбуку. Готовий напій виходить дуже гарного рожевого кольору, ще й з квітками. На стіл подавати не соромно.
— Воно хмільне?
— Не дуже. Як фраголіно (різновид солодкого ігристого вина, 4-7 оборотів). Малим дітям краще не давати, — сміється Альона. — Ще й тому, що додається кислота. Проте її можна замінити лимонним соком. А ще, коли напій визрів, у ньому дуже-дуже багато газів. Відкривати пляшку треба обережно. Точно як із шампанським.
В принципі, такий напій робили вже дуже давно. Такий же роблять з бузини. Пилок є і в чорнобривців, для бродіння він підходить. Але бажано зривати квітки, поки бджоли нектар збирають.
— Чорнобривці не гірчать?
— Ні. Але аромат нікуди не дівається. І хто не любить запах чорнобривців, тому не сподобається.
Тримайте рецепт!
Рецепт її фраголіно такий: зрізати 50 квіток чорнобривців, не мити. Засипати півлітровою баночкою з горою цукру в каструлі і додати дві столові ложки лимонної кислоти. Можна менше, півтори. Усе це перемішати і залити п’ятьма літрами холодної води. Не кип’яченої. І сам напій не кип’ятити. Просто залишити на добу.
А через добу все це треба розлити в пластикові півторалітрові пляшки. Альона робить це за допомогою черпачка і лійки.
— Пляшки треба заповнювати не до самого верху, залишити десь третину пустою. Щоб добре бродило, — наголошує Альона.
У пляшки розкладає і всі квітки. Потім пляшки кладе горизонтально в погріб. Шампанське визріває приблизно місяць.
— Місяць пройшов — можна діставати і пити. Пляшку перед відкриванням не трусити, газу і так буде багато.
Тік-ток і не тільки
— Ви блогерша?
— Майже. Пробую, — скромничає дівчина. — Знімаю для «Тік-току». Там маю 45 тисяч підписників. А заодно свої відео і у фейсбук кидаю. І там ще краще залітають. Є такі, що набирають мільйон з лишнім переглядів. Люди почали підписуватись на сторінку, уже 28 тисяч набралось. Я навіть і не сподівалася.
— Уже і заробляєте?
— Поки що лише на їжу, — жартує блогерша. — Заробіток іде від реклами. Пропонують рекламу онлайн через інстаграм. Перша пропозиція в «Тік-ток» з’явилася, коли в мене було тільки шість тисяч підписників. Платити гроші починають, якщо в тебе більше 100 тисяч підписників. Поки що розрахунок іде по бартеру. Що рекламуєш, те й присилають. У мене були переважно продукти. Кава. Раз прислали пральний порошок, то настільки не сподобався, що я їм назад відправила і відмовилася рекламувати. Типу кисневого, ним навіть кава не відіпралася.
— Вас знімає для відеороликів чоловік?
— Ні. Ярославу 35, він «дорослий». Каже: «Займайся цим сама».
— Як почали знімати свої відео?
— У «Тік-тоці» спостерігала за дівчиною, переселенкою з Харкова (переїхала в Київ). Мені подобався її контент, але вона не озвучувала свої відео. Просто знімала рецепти, показувала жестами, скільки чого треба брати. Унизу йшла стрічка тексту з рецептом. А мені хотілося й озвучки. Думаю: спробую зробити відео, яке озвучу сама. Але свого голосу в кадрі в прямому ефірі я ще трохи соромлюся. Почала озвучувати за кадром, монтувати відео. Пробувала спершу знімати природу, гриби. Але воно не заходило. А відео-рецепти почали залітати. Причому нескладні. І бутерброди, і консервований щавель. Кабачковий рулет, наприклад. Помідори з кетчупом чилі великі перегляди мали. Маринувала цибулю — два з половиною мільйона переглядів.
— Де ви берете рецепти?
— Брала діючі рецепти, які ми використовуємо на Чернігівщині. У нас воно буденне, ми роками такі закатки робимо, а для когось це новшество. У кожному ж регіону різна культура заготовок. Буває, щось побачила і вирішила трохи перекрутити по-своєму. Іноді міксую. Якщо не вийшло або вийшло недобре, то я й не виставляю.
Якось узимку робила сирні кульки за рецептом. Усе клала точно, а воно як гледзява вийшло. Рідке дуже, а борошна додала — забите надто. Вийшло несмачне для мене, і його нікому не рекомендувала.
У Рея Бредбері, американського письменника, хіт — повість «Кульбабове вино». Кому сподобалась, хвалять, що цей твір як закорковане в пляшку літо. Наша відповідь — шампанське з чорнобривців. Закоркуємо нашу теплу осінь, поки чорнобривці не померзли. Бо з мерзлих шампанське вже не вийде.
Авторка: Олена ГОБАНОВА, "Вісник Ч"
