Улюблене заняття Віри та Олексія Сморшків — збирати гриби в лісі. Обидва вже на пенсії. Цієї зими, у грудні, збирали маслюки. У вже примерзлому лісі.
— У лісі виріс. В Опеньках, звідки родом. Ліс починався під самою хатою, — запрошує Олексій Ілліч до вітальні свого будинку в Козельці.
— Цього року по маслюки їздили, — зустрічає в хаті хазяйка, Віра Сморшок. — Польських мало було.
— Зазвичай осінні маслюки в серпні з’являються. А це — в жовтні-листопаді-грудні. Отакі по три корзини набирали, — киває Ілліч на місткий кошик у кутку.
— Їх же попочисти,.. — мимоволі поспівчувала.
— А ми любимо і збирати, і чистити, — здивувала Віра Дмитрівна. — Як сухенькі, то це швидко. Сідаємо в кухні, клейонку розіслали, чистимо гуртом.
З батьками живе дочка Наташа.
— Перебираємо. Менші — маринувати, більші на фарш.
В основному в банки закручували. Як для фаршу — відварити, викласти на рушник, щоб зайва волога вийшла. Перемолоти на м’ясорубці і в морозилку. А тоді розморозиш, цибульки з морквою туди підсмажиш, і на млинці. Ох і смачні! Мені — кращі, ніж з сиром, — апетитно розказує господиня.
— А можна зразу підсмажити, смальцю додати. І в банки під закрутку, — називає свій улюблений спосіб консервації чоловік. — Потім їх в суп, у печеню додавати можна.
Маслюк — найсмачніший гриб, — вважає Олексій Ілліч. — Маслюки треба в молодих соснах шукати, в голках. Ото як поїдемо, я можу їх брати, і брати. Тут зібрав — а вони ще там. І там. Захоплює.
Зеленки і зараз можна назбирати під шпильками (так каже на хвою, — Авт.). Хороші гриби, їх квасять. У розсіл з огірків кладуть, з капусти. Але я таких не беру.
73-річний Олексій Сморшок — давній передплатник «Вісника». Передплатили, як завжди, на півроку. Надіслали абонемент до редакції. І виграли СУПЕРПРИЗ!
Віра Дмитрівна захотіла набір металевих каструль. І чоловік замовив «Віснику» такий подарунок.
— Цьогоріч у нас Золоте весілля, 50 років шлюбу, — хвалиться подружжя.
Олексій та Віра багато чого роблять разом. І не тільки курей зі свинями порають.
— А гляньте на нашу оранжерею, — запрошують до кутової кімнати будинку. Тут прохолодно. Вздовж стін попід вікнами — високі квіти у вазонах. Дифенбахії, китайська роза, сингоніум, спатифікум. Ще такі, що назви й самі не знають. Під них відведена ціла кімната.
— Тут їм комфортно, — торкається листочків Віра Дмитрівна. — Підживлюю потроху.
Є подаровані. Коли працювала в регістратурі в поліклініці, брала паростки. Там у нас квітів багато.
На стінах багато ікон і гарних картин бісером.
— Вишивала і одна, і разом з дочкою. Зараз, під час війни, бажання нема.
А рамки до вишитих робіт поробив чоловік, — киває на Олексія Ілліча.
— Ви столяр?
— Водій. У Козелецькій сільгосптехніці водив ЗіЛа з причепом. Їздив на Чернігів, Остер. По дві ходки в день. Возили щебінь, вугілля. Із Бобровиці хімію по наших колгоспах возили.
Сморшки живуть у Козельці з 1975 року. А поженилися в 1974-му.
— Дружина з села Гладке. А в мене там багато родичів. На храми їздили, от і познайомилися, — згадує Олексій.
— Три рази на рік храм був, — сідає край дивану Віра Дмитрівна. — Григорія, Зелена неділя і Андрія. В клубі збиралися, на баяні грали.
Коли познайомилися, працювала старшим продавцем в центральному гастрономі Чернігова. Після кооперативного технікуму. Хороша директорка в нас була. Наш магазин потім довго снився, так там подобалося.
Коли заміж вийшла, купили хату в Козельці. Скільки згадаю — все будувалися і будувалися. Я заразу в Козельці на торговій базі товарознавцем працювала.
Всі дефіцити мимо проходили, — посміхається жінка. — Багато чого собі взяти хотілося, а ні: у нас будівництво, — розводить руками.
— Дах зробити наймали людей, стійки виставили. А деревом я вже сам закладував. — продовжує чоловік. — Кухню і ванну плиткою самостійно викладував. Навчився. А інтернету не було, щоб глянуть як. Та й плитку ще спробуй дістань. Приїду з роботи, всі спать полягали, — я замісив розчин і кладу плитку. А на ранок встав — і на роботу.
— У передовиках був, — хвалиться дружина. — Грамоти десь лежать.
У 1975 році народилась Наташа. А Сергій у 1977-му.
Зараз у Віри та Олексія двоє онуків і два правнуки.
Наташа на інвалідності з дитинства, друга група. Живе з батьками. Сергій закінчив Білоцерківський аграрний університет, факультет ветеринарної медицини. Був головним ветлікарем у підсобному господарстві державного підприємства «Чайка» в Чемері. Дві внучки, Альона і Вікторія — в Одесі. Правнуки Роберт і Родіон.
— Спершу гляну на першу сторінку, що в газеті. А ввечері беру окуляри і зразу всю газету прочитую, — бере до рук свіжий «Вісник» Олексій Ілліч. — Нравицця нам ця газета.
Наші переможці
СУПЕРПРИЗ вручено, отже, наша зимова акція «Посмикай удачу за хвіст» добігла кінця. Протягом двох місяців «Вісник Ч» провів шість розіграшів серед передплатників. Ми відвезли і вручили п’ять чудових подарунків від газети. Про кожен з них ви читали на сторінках газети і дивилися на сайті. Ви ж пам’ятаєте, що по кюар-коду можна перейти на відео у смартфоні?
Також відправили або віддали особисто в руки переможцям п’ять грошових виграшів. І нарешті вручили суперприз.
Нагадаємо нашим передплатникам, хто надіслав до редакції абонемент передплати на весь 2025 рік — ми збережемо всі ваші листи, звичайні і електронні, до літа. І в червні вони знову візьмуть участь в акції! Скільки тут тої зими?.
Нагадаємо імена тих, кому удача піддалася цього разу.
Перші призи — подарунки
Першого листа на акцію прийшов від Наталії Біленко з Олишівки. Надсилала електронкою. Наталя отримала в подарунок теплу дитячу ковдру для донечки Надійки. Плюс обіцяний сюрприз — простирадло з совенятами.
А «дорослу» теплу ковдру отримав 85-річний пічник з Макіївки Володимир Давиденко. Тепер і на піч можна не залазити, щоб нагрітися.
Ніна Макаренко, вчителька з 40-річним стажем з Корюківки, замовила тонометр. Апарат для вимірювання тиску.
Ніна Юрченко з Харитонівки на Срібнянщині отримала набір емальованих каструль з грибочками. Варитиме смачний розсольник і пригощатиме онуків та правнуків. Їх разом аж 13!
Четвертий подарунок, блендерний набір, залишився в Чернігові. Його отримала Надія Тришапко. Готуватиме чоловіку Миколі деруни.
І суперпереможцем став Олексій Сморшок з Козельця.
Другі призи
500 гривень від газети виграли: Ольга Атрощенко з Чернігова, Раїса Калатура з Батурина, Віктор Заровний з села Краськівське, на Ріпкинщині. Андрій Поручко з Сосниці, Микола Бабенчук з Жадового, на Семенівщині.
Джерело: "Вісник Ч", підготувала Олена ГОБАНОВА, фото авторки
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Відкрили сезон: грибники Чернігівщини розказали, де збирали гриби 1 січня
- Чоловік назбирав мерзлих зеленок - зварив суп
- Жінка з прикордонної громади у грудні назбирала зеленок
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
