"Оце поле до лісу - 502 га - "Баришівська компанія" обробляє. Із агрономом пройшли, 50 штук витягнули. Прицеп із верхом. За тим лісочком ще лежить російський літак з льотчиком. Там надо, щоб пройшли спеціалісти. Не впевнені, що залишилося", - розповідає про квітневі події працівник компанії.
Так навесні після бойових дій і відступу рашистів родючі землі Чернігівщини були всіяні смертельними залишками ворожих боєприпасів. Аграрії спочатку самотужки розчищали власні поля.
Згодом за розмінування сільськогосподарських угіддь взялися піротехніки з Чернігівської та інших областей. Був створений алгоритм дій для розмінування.
"Перед тим, як заїхати на поле, збираємо інформацію: що за ділянка щодо забруднення. Це місця, що були під окупацією, зазнали обстрілів чи велися бойові дії. Вони є з початку небезпечними. Потім проводиться робота з громадами свідками – це ще одна з інформацій. Якщо велись дії стояли війська, і тут поле, і ризик забрудення великий, і приймається рішення щодо перевірки", - каже Анатолій Васильченко, головний фахівець відділу організації реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС в областію.
За півроку на Чернігівщині розміновано 36 тисяч гектарів сільгоспугідь. Чимало полів через небезпеку аграрії вирішили цього року не обробляти.
Є такі і у Баришівській зерновій кампанії. Завдяки допомозі піротехніків вдалося засіяти і зібрати врожай з більшої частини площ.
"Чернігіський регіон саме більше постраждав від рашистів, особливо поля. Більше 5 тисяч га у нас, ми руки не опустили, дякуємо богу, ДСНС, працівникам. Всіма силами розміновували поля. Зробили 3,5 тисячі га, 1.5 га - не пішли в обробіток. Люди дивилися смерті в очі, кожен день розміновували. Дякуємо рятувальнкиам Вінницької і Волинської області: допомагали і навчили нас на цих полях", - розповів Олексій Котляр, директор Чернігівського регіону ТОВ «Баришівська зернова компанія».
Найбільше на полях Чернігівщини зібрали залишків від реактивних систем залпового вогню та касетних боєприпасів. Залишили окупанти і заборонені міжнародними конвенціями протипіхотні міни. Найбільш забрудненими є території Чернігівського та Ніжинського районів.
"Найбільш забруденна територія поблизу Шестовиці, Михайло-Коцюбинське, Іванівка, Кіптівська громада, Нова Басань, Стара Басань, Новий Биків. Дуже важко прийняти рішення і сказати фермеру "ок". Саме важке - прийняття рішення, а не робота. Оскільки розуміємо, що несемо відповідальність за наше прийняте рішення", - зізнається Анатолій Васильченко.
Процес розмінування сільгоспугідь Чернігівщини не зупиняється. За даними піротехніків, повне очищення Чернігівщини від смертоносних боєприпасів може тривати до 3 років.
"Час Чернігівський" розповідав про небезпеку від мін: третина Чернігівщини вважається забрудненою мінами: чим це небезпечно.
* * *
Цю публікацію було створено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії в рамках проекту "Обережно міни: як рятувальники звільняють Чернігівщину від небезпеки" (як частина проекту «Голоси України»). Відповідальність за зміст цієї публікації несе ГО "Разом до громадянського суспільства" і за жодних обставин не може вважатися таким, що відображає позицію Уряду Великої Британії.
