Про 37 днів окупації, відновлення і життя Городнянської громади, що на півночі Чернігівщини і межує з білоруссю та росією, розказав мер Андрій Богдан в інтерв'ю Дмитру Синяку.
Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Городнянщина опинилася в оточенні - ворог атакували з усіх боків. Наші військові на декілька годин затримали наступ, але врешті - підірвали мости, щоб зупинити ворога. Так місцеві залишилися відрізаними від світу - без підвозу продуктів, ліків, готівки і бідь-якої гуманітарної допомоги.
"Тим не менше, ми вистояли. Організували власну переробку сільськогосподарської продукції, яку роздавали людям. Також ми видали їм частину наявної у наших банківських відділеннях готівки – в обмін на перекази електронних коштів з їхніх карток. Ми створили гуманітарні штаби і зробили все, щоб об’єднати зусилля підприємців та громадський актив", - розповів Андрій Богдан в інтерв'ю.
Росіяни, які перебували на території громади, здебільшого належали до спецслужб і поліції, а не до регулярних військ. Їх цікавило встановлення тут російського ладу. Проте український прапор увесь час окупації залишався над міською радою.
На жаль, один чоловік внаслідок окупації загинув.
"Хоча я думаю, що йому просто не пощастило опинитися не у тому місці і не у той час. У перші дні повномасштабного вторгнення наші війська розколошматили російську військову колону на околиці Городні. І от згодом, коло обгорілої техніки орків ми знайшли нашого мешканця зі смертельним кульовим пораненням у спину. Що він там робив, хто і за що його вбив, ніхто досі не знає", - пояснює голова громади.
Незабутнім днем він вважає 2 квітня, коли після 37 днів окупації підрозділи української армії увійшли до Городні.
Громада скуповує порожні будинки, які потім передає переселенцям із прикордоння
Після 2022 року з громади виїхало кілька тисяч людей. Разом із цим, для громади яка межує одразу із двома ворогами, втрата лише близько 10% населення – це перемога. Найбільше постраждали прикордонні села. Лише у Сеньківці проживали тоді близько 120 осіб. Там було близько 50 будинків - зараз усі зруйновані. У Гасичівці було близько 30 жителів, а тепер немає нікого. У Мощенці було 400 мешканців, а тепер лише десь 190. У Поліссі було 160-170 жителів, а тепер близько 70-ти. У Берилівці жили близько 40 осіб, а тепер тільки 10. Ці прикордонні села часто потрапляють під удари російської артилерії та під скиди з дронів. Там тепер завжди небезпечно.
Одначе громада прагне залишати своїх мешканців удома. Для цього місцева влада реалізує програму викупу покинутих будинків - їх ремонтують і передають сім’ям переселенців. Вже придбали понад 20 будинків на суму 1,4 млн грн. До відновлення долучаються міжнародні благодійні організації, які, зокрема, допомагають з ремонтом. Якщо переселенці мешкатимуть у громаді 10 років, то матимуть можливість приватизувати житло.
Як Городнянщина підтримує армію
"Навіть зараз, у дуже непрості часи, коли ми мусили оптимізувати свої видатки, лише прикордонники кожної сесії отримують від нас по 2 млн грн. Цього року було вже три сесії, отже хлопці та дівчата отримали 6 млн грн. І це я тільки про гроші кажу", - акцентував Богдан.
\
Андрій Богдан
Окрім цього, в громаді організували кілька груп з плетіння маскувальних сіток, виготовлення окопних свічок, пошиття наколінників, плитоносок, балаклав тощо. До цього залучають безробітних, яких скеровує центр зайнятості. Матеріали купують різні фонди та волонтери, а громада платить невеличку зарплатню працівникам.
Як працюють школи і медзаклади
Городнянська громада облаштовує укриття в школах, щоб діти могли навчатися офлайн. Торік скоротили п’ять шкіл, тож нині діють чотири — дві у Городні та дві в селах. Учнів підвозять, але через постійну загрозу від дронів навчання переважно онлайн.
"Проте ми шукаємо можливість облаштувати для навчання підвальні приміщення, хочемо створити повністю захищені класи, у яких діти мали б можливість навчатися офлайн, а не сидіти цілими днями вдома перед моніторами. Ми дуже вдячні Президенту й Уряду за можливість безкоштовного харчування дітей. Таким чином цьогоріч ми зекономимо чимало бюджетних коштів", - каже Андрій Богдан.
Укриття в ліцеї №1
Медициною посадовець пишається: у лікарні та амбулаторіях - сучасне обладнання. Каже, що частково вирішити проблему з лікарями - знайшли дуже хорошого хірурга та кількох інших спеціалістів.
"Ціла область знає, що ми купуємо для лікарів квартири та забезпечуємо заробітною платнею вищою, ніж у Чернігові. Наприклад, якщо лікар «вторинки» працює на півтори ставки, він отримує близько 60 тис. грн. Це «брудними», до сплати податків. А лікарі «первинки» отримують близько 20-25 тис. грн", - аргументує очільник Городнянщини.
Новий лікар-хірург Городнянської лікарні Вадим Пашкан
Лікарка-анестезіологиня Городнянської лікарні Катерина Верба
Джерело: "Децентралізація"
"Час Чернігівський" писав про таке:
