Зламана нога, перебиті ребра, колото-різані рани обох гомілок. Синці під правим оком та на всій лівій руці і чисельні забої. 75-річна Катерина ЛИСЕНКО з села Данівка (Козелецька громада) лежить у травматологічному відділенні козелецької лікарні.
Підозрюють, що на неї напав сусід серед білого дня, в її ж хаті. Раніше судимий 45-річний Юрій Хомлюк. Зв’язав, бив ломиком. Забрав гроші, мобілку, срібний і золотий ланцюжки.
— Довічно його треба посадити, щоб більше не робив людям зла. Я ж дивом вижила, — Катерина Андріївна показує наскрізь просочені кров’ю штани. — Коли їх з мене зняли в лікарні, ще дуже кровило. Апарат, на якому робили знімки, залило кров’ю. — Два тижні минуло. А все тілечко болить, не можна торкнутися. І встати не можу, — показує на перебинтовані ноги. Вдихнути на повну не вдається, усередині коле. Він же по грудині стрибав. Як же я тепер себе обходитиму? Племінниця з дитиною вже давно в Польщі. Слухавки не бере. І допомогти мені нікому…, — зітхає старенька.
Катерина Лисенко у лікарні
Розповідає про себе:
— Закінчила педучилище і педінститут з червоними дипломами. Працювала в Києві вихователькою в елітному дитсадку. Туди водили своїх дітей судді, прокурори. Понад 30 років відпрацювала. Отримувала подяки, грамоти, — дістає документи з пакета, на якому теж засохлі бризки крові. — Отримала однокімнатну квартиру в районі Святошино. Так склалося, що заміж не вийшла. Жила тихо і спокійно, доки зверху не оселився недобрий сусід. Стала помічати: то те, то те в мене пропаде. Спробувала скаржитися в поліцію. Так він мені погрожувати почав. Я самотня, беззахисна. Лячно. У 2020 році замкнула квартиру і приїхала в стареньку батьківську хату в Данівці.
16 вересня сходила на зібрання у Християнську церкву. Після обіду на два замки замкнула двері, а підперти їх забула. Невдовзі чую: тріщать мої двері, хтось їх ламає. Я у веранду. Дивлюся: сусід з отаким ломиком, — старенька розводить руки, аби показати довжину. — Я ж його одразу впізнала, був без маски, без рукавичок. Кричить: «Гроші давай!» «Немає», — відказую. Схопив і потяг у хату.
Кинувся бити, стрибав по мені, бив ломиком. На його кінці щось гостре. Як вдарить, так кров і летить на всі боки. Зв’язав руки, ноги і продовжував бити по чім попало, особливо по п’ятах. Зупинився, лише коли знайшов у мене в кишені гроші. Там було три з половиною тисячі гривень. Забрав їх, тонюсінький золотий і товстий срібний ланцюжки, ключі і мобілку. І пішов, а я лишилася стікати кров’ю.
Не помітив, що був другий телефон. Коли терзав, мобілка випала й опинилася піді мною. Я повернулася до телефона спиною і намагалася пальцями тицяти в кнопки. Хотіла набрати 102 (поліція) або 112 (номер виклику екстрених служб). Але нічого не виходило — руки ж зв’язані. Тоді якимсь дивом натисла на трубочку і пішов виклик тому, з ким розмовляла крайній раз. Це був хлопець з нашої церкви. Він уже викликав поліцію і набрав нашу старосту Антоніну Анатоліївну.
Руки були звʼязані
— Доїжджаю до двору Катерини Андріївни, бачу, що і поліція вже прибула. Зайшла до хати. Вона сиділа зв’язана, розпатлана, побита, порізані ноги у крові, — пригадує Антоніна МОРОЗ, староста Данівки. — Руки були зв’язані тонкою доріжкою, двома шторами і довгим бордовим шнурком. А ноги біля кісточок — жіночими червоними рейтузами в оленях. Доки знімала все з рук, вона мовчала. А коли взялася за ноги, кричала: «Болить, болить». Вузол був міцно затягнутий. Говорю: «Я не можу так розв’язати, щоб вам не боліло». Коли розв’язала, уже і швидка допомога приїхала.
— А Хомлюк що?
— Поліція його шукала. Виявилося, сховався в батьківській хаті вітчима. Правоохоронці ходили, прислухалися і почули шурхіт. Він там зачинився зсередини. Сказали виходити. Інакше вибиватимуть двері. І щоб не надумав тікати, бо стрілятимуть. Коли затримали, то люди з вулиці боялися йти в поняті. Ніхто не хотів з ним зв’язуватися. Він же і матері своїй погрожував. Вона в Києві допомагає доньці з дитиною. Якось сарай удома підпалив. Добре, що встигли загасити.
* * *
У челі чоловіка бояться
У Данівці люди знають, що Хомлюк нині в СІЗО. А згодом опиниться в тюрмі, і надовго. Він багатьом лиха наробив. Катерині Ющенко на п’яну голову машиною зніс паркан і розбив ріг будинку. Ігоря Гришина побив за те, що той у вічі не побоявся назвати Юрія злодієм. До цього в жінки з Київщини вкрав велосипед. За всіма цими справами були рішення суду. Пригадують: непутящому Хомлюку хотіла допомогти дівчина, котра навчалася на психолога. Так він її побив і пограбував. Також припускають, що і смерть вітчима на його совісті.
Як з’ясувалося, і до Катерини Лисенко не вперше заліз. Пенсіонерка розповіла, що бив і оббирав ще одну сусідку. Доти, доки родичі її з села не забрали.
Слідчий відкрив провадження за частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України (розбій, вчинений в умовах воєнного стану). Підозрюваному Хомлюку загрожує від восьми до 15 років позбавлення волі.
— Рани позашивали. Провели необхідні обстеження. Зробили контрольні УЗД, КТ, рентген. Потихеньку пацієнтка одужує. Проте наразі їй бажано догляд. Місяців зо два їй доведеться пересуватися на милицях, — говорить 51-річний Валерій СИРОТА, лікар-травматолог козелецької лікарні.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Валентина ОСТЕРСЬКА. Фото авторки
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Андрій Банков розбив вікно вокзалу залізничної станції. Побив пістолетом дві автівки, налякав людей
- ТОП-злочини 2023 року: побив палицею по голові, забрав 390 тис грн та 13 тис доларів
- Тамару Лисенко з Ніжина побив медик з військкомату?
* * *
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
