Михайло Розумієнко захищається від гнусу капелюхом з сіткою. А Світлана Біжовець — ваніліном.
— Комарі подзижчать та й полетять, а мошки все одно пролазять через сітку, — махає рукою Михайло РОЗУМІЄНКО з Лозової, невеличкого села на Сосниччині.
На голові в Михайла капелюх з антимоскітною сіткою. Ношений і латаний, та головне, що без дірок.
Михайло Розумієнко
— Від пчіл теж захишає, — хвалить господар бриль. — У саду в мене вулики стоять. Не мої — сосничани привезли на акацію. Якраз цвіте.
В антимоскітних капелюхах — магазинних, новеньких — діти в місті Мені катаються на гойдалках. Жінки у селах Киріївці та Кудрівці на Сосниччині їздять на велосипедах.
Мошки дошкуляють — висять хмарою навкруги. Без захисту не справишся.
— Мошок — не описати, — виходить з двору Світлана БІЖОВЕЦЬ в Кудрівці. — Сказати, що багато — це нічого не сказати. Туча. І в очі, і в вуха лізуть, й до рота. З’явилися числа 15-го. Вже тиждень лютують. Ще тижнів два лютуватимуть.
Мені 72 роки, в Чорнотичах я жила, теж на Сосниччині село, — згадує. — Не пам’ятаю мошок у дитинстві. Голож*пими бігали, і ніхто не кусав. Брали коробочку з-під консерви, клали в неї сухий коров’ячий кізяк, розпалювали. І крутили, крутили тією коробкою — до неї дріт був причеплений як ручка. І на город з собою брали. А тепер стільки мошок, що чи бояться вони того диму? Люди для відлякування мошок мазила різні придумляють.
Світлана Біжовець
Ванілін використовуємо.
— Крем дитячий і ванілін, — ділиться рецептом Тамара БІЖОВЕЦЬ, діловод Східного старостинського округу (села Кудрівка, Киріївка, Ляшківці). — Пропорції такі: пів чарочки крему і пачка ванільки. Щоб на пару днів хватило помазаться. Чимось, купленим в аптеці, напирскаєшся, голова отака. А від ванілі голова не болить.
Ця антимоскітна мазь добре зарекомендувала себе і в попередні роки. Помажеш ноги, руки, шию, обличчя — вся блищиш і пахнеш.
Ванілін розводять у самогонці та мажуться.
В одеколоні. А можна й сухою.
— Палець вмочила і потерла туди-сюди, — каже Олена ЛОЙЧЕНКО, пенсіонерка. На городі в Кудрівці сапує гарбузи.
Нюхаю руку Олени Лойченко. Дійсно, пахне ваніллю.
— Не без того, щоб не кусали, але не нападають, — продовжує Олена Лойченко. — Пакетика на сезон мені вистачає. Я на городі днями не стою. Спина болить, то я години дві побуду — і в хату. Так і з гарбузами. Роботи з ними багато, — розпушує теплу темну землю. — Виростуть, сушити треба на печі, а не в печі. І насіння треба спеціальне — щоб у насінини був ободок. Без ободочка не приймають. Ціна в минулому році була 60 чи 65 гривень за кіло насіння. Це дешево.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Тамара КРАВЧЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке: Біолог з Чернігівщини пояснив, коли закінчиться навала мошок
