У жителя прикордонного села Ковпинка Новгород-Сіверської громади Миколи Воропя стався напад: каміння в жовчному міхурі. Щоб дістатися до новгород-сіверської лікарні, до якої майже 40 кілометрів, він сам поїхав на мотоциклі. Залишити транспорт боявся, бо чи ефпівішка розіб’є, чи заберуть техніку.
— Я його сварю: «Чого ж ти «швидку» не викликав?» А він: «Я мотоцикла під дронами не кину», — згадує телефонну розмову з чоловіком Ольга БУРИКО. — Дорогою разів п’ять-шість зупинявся. Так погано було, — утирає сльози жінка. — Ви уявіть, як воно. Вибратися з села ніяк. «Швидка» до нас понад рік не їздить.
У понеділок (говоримо 28 вересня, якраз газета готується до друку) мають робити операцію. А я до нього навіть додзвонитися не можу. Зв’язку в селі нема. Хіба на гору вийти. Як упіймає, то поговорю. І поїхати не можу, бо ні на чому і ні за що. Автобуси до нас не ходять. Ні платні, ні гуманітарні. Машину найняти — 1200 гривень. У сусідніх Пушкарях у людей є. Їдемо до них велосипедом. Домовляємося.
На тижні до нас має приїхати Микола СЕРГІЄНКО, староста. Може, його попрошу, щоб у Новгород підвіз. А звідти вже якось додому вертатимуся.
За словами Миколи Сергієнка, у старостаті залишається близько 180 мешканців. «Швидка» допомога в села не їздить через безпекову ситуацію. До кордону звідси напряму — від 12 кілометрів і ближче.
— Ще минулого року «швидка» їздила в Пушкарі. Тепер ні, — говорить Микола Миколайович. — Людям потрібно добратися до села Лісконоги. А звідти вже заберуть медики.
Найближче до Лісконогів з Пушкарів. Це приблизно п’ять кілометрів. Найдалі — понад 10 кілометрів — з Кам’янської Слободи.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Марина ЗАБІЯН
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Байкери з Данії передають мотоцикли військовим
- Пересів із авто на мотоцикл: скільки економить
- «Не помітив мотоцикла, збив. Потрощив мені ногу. Ще мені й платити?»
Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
