До ста відсотків збільшення урожайності гороху без використання агресивних хімічних засобів, а лише один унікальний біопрепарат, - такий приголомшливий результат отримало сільгосппідприємство Литви та ПАФ «Ватал» з Харківської області. Диво-препарат свого часу розробили в Інституті сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, що знаходиться в Чернігові.
На рахунку установи більше десятка мікробних препаратів, які використовуються для підвищення врожайності сільськогосподарських культур, діагностичні антисироватки до патогенних вірусів, пробіотичні препарати для тваринництва, які довели свою високу ефективність. Інноваційність наукової продукції підтверджена патентами на винаходи та корисні моделі. Втім, найкращим свідченням якісної роботи мікробіологів є постійні договори з фермерами з різних куточків регіону, країни, Європи. Показник – установа за рік до повномасштабного вторгнення лише своїми розробками заробила близько 13 мільйонів гривень.
А потім ворог окупував частину області та підійшов до Чернігова.
«На 24 лютого був запланований регіональний форум «Органік.інвест». Тож напередодні Інститут активно до цього готувався. У перші години повномасштабного вторгнення співробітники отримали дозвіл не виходити на роботу. Усі, окрім сторожів. З часом, коли обстріли посилювалися, охоронці відмовилися працювати. Тоді дуже важливе, рятівне для установи рішення прийняв заступник директора з наукової та інноваційної діяльності старший дослідник Юрій Халеп. Він разом з дружиною переїхав у головний корпус та фізично оберігав інститут», - розповідає директор Інституту Анатолій Москаленко.
Анатолій Москаленко
Варто зазначити, що Інститут володіє унікальною колекцією корисних ґрунтових мікроорганізмів для підвищення врожайності сільськогосподарських культур, яка отримала статус національного надбання. Також в Інституті є колекція вірусів картоплі та колекція сортів картоплі, покращених біотехнологічними методами.
«Ми ховали унікальну колекцію корисних ґрунтових мікроорганізмів, аби ворог не сприйняв її за так звану «біологічну зброю». Адже на початку вторгнення дуже активно поширювали різні фейки про «бойових птахів» та інше. І хтозна, що прийшло б в голову тим нелюдам, побачивши до прикладу вивіску «лабораторія фізіології мікроорганізмів чи вірусології», - акцентує керівник установи.
Колекція, як й інші розробки, на той час звісно була в лабораторії і потребувала спеціального температурного режиму та догляду. У Чернігові ж з кожним днем з електропостачанням було все гірше. Зрештою у якийсь момент у місті стало зовсім темно та холодно. Під загрозою опинилися десятки років клопіткої роботи мікробіологів.
«Ми все врятували! Юрій Халеп встиг проконсультуватися з колегами і робив інколи неможливе, щоб вберегти колекцію», - не ховаючи захоплення та радості, каже Анатолій Москаленко.
Після втечі окупантів з території області, оголилися всі збитки та проблеми. На разі Інститут не може дозволити собі провести фахову експертизу, аби дати достовірну оцінку в грошах. Однак, є розуміння шкоди у відсотковому співвідношенні. Найбільше постраждала одна з лабораторій – 42% пошкодження приміщення, працювати там наразі неможливо. Виведене з ладу обладнання, перебиті вікна та дахи чи не в усіх приміщеннях інституту. Тепер поряд із зразками продукції у холі головного корпусу є експозиція частини «врожаю» осколків, які назбирали співробітники на території та у власних кабінетах.
Не відразу була можливість дістатися до дослідного поля. Співробітники знали, що поблизу нього були позиції росіян. Згодом - це місце стало необхідним для укріплення оборони міста нашим Збройним Силам.
«Звісно, зараз нема нічого важливішого оборони. З сумом, але я вже готувався попрощатися з роками роботи. Втім, наші захисники з розумінням поставилися до ситуації, облаштувавши все з мінімальним залученням наших площ. А ми в свою чергу засіяли там низькорослі культури, аби не закривати огляд нашим оборонцям», - резюмує директор Інституту.
До речі, з розмінуванням території дослідного поля допоміг відомий на Чернігівщині сапер на прізвисько «Кракен», якому співробітники інституту дуже вдячні.
Як тепер
На жаль, цьогоріч установа має лише біля 30% від потреби фінансування держави. Із зрозумілих причин, мало замовлень і від фермерів: місцеві мають інші турботи, закордонні чекають завершення війни. Втім, навіть за таких умов Інститут все ж заробив трохи більше мільйона гривень.
«Насправді, я і на це не сподівався. Фермери Чернігівщини зараз мають купу проблем: купити посівний матеріал, пальне, техніку, бо ворог понівечив дуже багато. Купівля «помічників» здавалося б не на часі. Але постійні партнери ПСП «Пісківське», ФСГ «Золотий Пармен» та інші дали надію. Першим у дворі Інституту ще в кінці квітня потиснув руку керівнику ФГ «Ланко», власнику ПАТ «Чернігівське племпідприємство» Віктору Ланьку», - зауважує Анатолій Москаленко.
Валерій Колоша, директор ПСП «Пісківське» переконаний, що біопрепарати надзвичайно важливі при роботі в аграрному секторі.
«Наше господарство спеціалізується на виробництві молока, висока якість якого залежить у першу чергу від годівлі тварин, - розповідає він. - З 2012 року заготовляємо силос із використанням закваски, виготовленої ІСМАВ, з 2013 року використовуємо мікробний консервант при сінажуванні. Висока якість силосу та сінажу була підтверджена результатами досліджень спеціалізованих установ різних країн. Також використовуємо біопрепарат для сої, який покращує ріст і розвиток рослин».
Микола Мисник, директор ФСГ «Золотий Пармен», має господарство, що спеціалізується на виробництві органічної сільгосппродукції:
«Для нас є недопустимим застосування мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин (гербіцидів, пестицидів тощо), а препарати Інституту сільськогосподарської мікробіології НААН затверджені для використання в органічному сільському господарстві згідно стандартів».
Щодо іноземних партнерів: наразі є домовленості з представниками Німеччини та Австрії (однак вони все ж чекають спокійнішого часу). Інститут разом з зарубіжними партнерами у серпні отримає результати грантового відбору від Єврокомісії.
«Це вже більш близька та реальна перспектива. Якщо нам вдасться, то це - можливість закупити обладнання: деяких позицій із запланованого списку ще нема в Україні; частина ж – новішого покоління», - акцентує керівник Інституту.
До слова, самого очільника наукової установи партнери запрошували на роботу закордон. Пропозиції були різні: від індивідуального працевлаштування його та родини, до організації робочого місця для більшої частини команди (звісно, це не була б релокація, а повністю робота на іншу країну).
«Моя позиція чітка: працювати тут, на Чернігівщині. Усі наші розробки – результат роботи українців в Україні. А масштабувати можна хоч на увесь світ», - зауважує Анатолій Москаленко, додаючи, що від початку вторгнення з країни поїхало дві співробітниці. Повернулася – одна. На жаль, звільнилися 5 потужних науковців.
Причина зрозуміла – оплата праці. На повній ставці зараз лише ті, кого треба найбільш підтримати, ті, хто до всього, опинився у складних життєвих обставинах (без житла, зі складною хворобою).
«Для того, щоб отримати якісного мікробіолога, треба не менше 15 років. Вітчизняні агрохолдинги та закордонні партнери не готові стільки чекати, але цілком спроможні вкластися, аби отримати готовий цінний кадр. Та за таких умов розвиток отримує лише один представник ринку, а не галузь вцілому», - роз’яснює директор Інституту. – «За біопрепаратами майбутнє – це екологічно, це ефективно. Для України, яка має проблеми з родючістю ґрунтів через недотримання сівозміни, незбалансоване використання мінеральних добрив та засобів захисту, а тепер ще й деградації ґрунтів заподіяні збройною агресією російської федерації, дуже важливо йти шляхом відновлення та підтримки агровиробництва саме натуральними, природними складовими».
В Інституті працюють династії науковців. Для них – це не просто справа, яку не можна взяти і перенести в інше місце. Це – життя, яке неможливо прожити заново.
Найсильніша українська «біологічна зброя» – земля. А «набої» виготовляють в Чернігові.
"Час Чернігівський" писав про науку:
