У Носівці оголосили жалобу. Надійшло сповіщення про смерть жителя Яблунівки Носівської громади 42-річного Віталія Миколайовича Баришовця.
Солдат Віталій Баришовець народився 7 серпня 1982 року. Виріс у Яблунівці. Був меншим серед трьох синів у батьків. Закінчив школу, отримав посвідчення водія і пішов на строкову службу. Повернувся - працював переважно на автозаправних станціях.
У Віталія є повнолітній син та донька-студентка.
«Він взагалі був позитивним, щирим, відкритим і водночас людиною слова, здатним на чоловічі вчинки. Один з них- стати на захист рідної землі добровільно. При тому, що мав всі підстави цього не робити, обумовлені станом здоров’я», - йдеться на сторінці Носівської громади.
22 вересня 2024 року Віталій вдягнув однострій і виконував завдання, які ставило перед ним командування. Втім здоров’я похитнулося. Погіршення він відчував, але 15 січня 2025 року серце військовослужбовця зупинилося. Лікарі, які намагалися його врятувати, виявилися безсилими.
Міська рада, виконавчий комітет, депутатський корпус співчувають та розділяють біль непоправної втрати з мамою Галиною Миколаївною, сином Артемом, донькою Софією, братом Олександром, всіма рідними та близькими захисника.
Поховають Віталія Баришовця у рідному селі, поруч з могилою батька. Про дату та час зустрічі та прощання повідомлять додатково.
Віталій Баришовець
Жителі обласного центру повідомляють про загибель чернігівця Андрія Слаутіна.
Марина Шевчук пише, що загинув у бою її сусід Андрій Слаутін – батько трьох маленьких дітей, випускник школи №10.
«Андрій віддав своє життя, захищаючи нас. Тепер ми можемо допомогти його сім’ї у цей складний час. Кожна гривня має значення. Будь ласка, перерахуйте свою допомогу на 5363542091950874 Слаутіна Тетяна Вікторівна. Дякую кожному, хто не залишиться осторонь. Разом ми зможемо підтримати родину Героя та показати, що ми не забуваємо про тих, хто захищає нашу свободу!», - написала Марина Шевчук.
Волонтерка та підприємиця Ірина Березинець уточнила обставини загибелі земляка. 41-річний спадковий військовий поліг 13 січня 2025-го під Торецьком.
Андрій Слаутін народився 22 травня 1983 року в Чернігові в сімʼ і військовослужбовця. До 1992-го проживав з батьками та сестрою у військовому містечку. Влітку 1992-го сімʼя повернулась до Чернігова і Андрій пішов навчатись до середньозагальної школи №10 міста Чернігова, яку закінчив в 2000 з золотою медаллю. З 2000-го по 2005-й навчався в Міжнародному науково-технічному університеті, після закінчення якого з 2006 по 2007 - служив в Збройних силах України. З 2008 по 2013 навчався в технологічному. З 2007 по 2014 - служив на різних посадах в податковій міліції Чернігівської області та центральному апараті Фіскальної служби України.
Звільнився в званні капітана податкової міліції. Це звання йому було підтверджено наказом Національної поліції України. В 2013-му закінчив Чернігівський технологічний університет по спеціальності «Правознавство». З 2014-го займався проєктними роботами в будівництві та землеустрої. З лютого 2023-го добровільно пішов до лав Штурмової Бригади «Лють» відстоювати незалежність України.
Весь час воював на Донбасі. Перше поранення було 14 жовтня 2023 під Кліщиіівкою. Друге - в червні 2024-го, коли виводив побратимів з оточення під Торецьком Був двічі важко поранений, але повертався на передню лінію фронту. Неодноразово мав заохочення від командування бригади. Одружений. Залишилась дружина та троє неповнолітніх дітей.
Прощання відбудеться наприкінці січня.
Сергій Черевик, керівник обласної філії державного банку «Ощадбанк»:
- Як же так Андрію, як же так…не так давно бачились, коли був у відпустці по пораненню…Щирі співчуття рідним та близьким… Царство небесне, вічна пам’ять про Героя! Завжди пам’ятатиму прекрасну людину, сімʼянина професіонала, чим би Андрій не займався!
Олена Герасименко:
- Щирі співчуття родині. Немає слів, багато років знаю особисто, Людина з великої літери… Аж не віриться
Волонтерка Наталія Орлова:
- Ще одна втрата...ще одну людину з моєї юності забрали орки....Вічна пам'ять герою! Вічна пам'ять тобі, Андрій Слаутін…
Ольга Тортикова:
- Вічна пам'ять Андрію. Він був гарною людиною, турботливим батьком і чоловіком. Троє діток залишилися без батька, із- за якихось виродків. Ця клята війна забирає найкращих. Щирі співчуття родині Андрія.
Андрій Слаутін
Також дружина військового розвідника з Чернігова Михайла Федуся Валерія повідомила про загибель чоловіка.
«Мій! Мій рідний, мій кіт, мій коханий, мій найкращий… Мій назавжди… кохаю тебе».
Чернігівці шоковані звісткою.
Аліна Єфіменко:
- Лєрка, дружина Героя, росла на очах багатьох з нас. Коли Лєрка вийшла заміж, багато з нас зрозуміли, що наші діти вже виросли. Лєрка стала дружиною Героя на щиті… Цей жах неможливо опанувати… Діти виборюють наше майбутнє ціною власного життя…
Інесса Новікова:
- Мій зять!!!!! Ні, мій син!!!!!! Мій(НАШ) ЗАХИСНИК!!!! Ти назавжди наш, ти назавжди кращий!!! Важко без тебе, сумуємо, дуже тебе кохаємо!!!💔🕯️
Надія Новик:
- Моя дорога внучка, моя ти радість. Ви з Мишулькою були всю дорогу біля мене. Я не можу перенести цю біль, цю втрату нашого дорогого Героя. Мій внучик, Царство тобі небесне та вічний спокій.Ми тебе любили і будемо помнити все життя. Ти наша гордість!
Михайло Федусь
Авторка: Євгенія Замковська
"Час Чернігівський" писав про таке:
