Відомий чернігівець-тіктокер та викладач хімії Гліб Рєпіч (на нього підписані у ТікТок вже майже 363 тисячі користувачів, деякі ролики мають кількамільйонні перегляди) став учасником проєкту “Пара на мільйон”, який 22 лютого стартує на Новому каналі. Гліб став ще одним чернігівцем, що взяв участь у цьому телешоу, окрім нього за кохання та гроші змагається і його колега Денис Семенець.
Щоправда, Гліб Рєпіч воліє тримати 100% інтригу стосовно подробиць своєї участі у шоу, “інакше вам просто буде нецікаво дивитися”, аргументує свою позицію чернігівець. Зате з готовністю розповідає про власний тік-ток і те, як планує його розвивати, скаржиться, що через власну популярність та зайнятість не так часто вдається вибиратися додому і бачитися з батьками (лише раз на півроку). Про все це і не тільки - в ексклюзивному інтерв'ю “Часу Чернігівському”.
Редакція дякує Денису Семенцю за організаційну допомогу.
Про участь в шоу довго не вагався
На питання, нащо популярному ведучому та тіктокеру ще й участь у телешоу - Гліб Рєпіч відповідає лаконічно - йому було цікаво.
- Відомо, що ви на проєкт взяли із собою вашу хімічну валізку…
- Ну а що ж мені там ще було робити весь цей час?!
- Змагатися з іншими хлопцями, наприклад.
- Ну дивіться, я не можу вам говорити якісь деталі чи мотиви, це все буде розповідатися на проєкті і якщо я зараз все скажу, потім нецікаво буде дивитися.
- Довго думали - йти чи не йти?
- Та недовго, одразу як отримав пропозицію - ок і пішов.
- Що сказала мама та інші родичі стосовно вашої участі в проєкті?
- Нічого особливого. Вони знають, що у мене є власна голова на плечах.
Усі ролики пишуться по ночах
- Як плануєте розвивати власний ТікТок-канал?
- Я хочу мільйон у цьому році. Підписників я маю на увазі. Як я планую цього досягти? Чимало працюю над цим. Викладаю купу відео. Намагаюся аналізуватися що заходить, а що ні аудиторії.
Загалом, я веду масштабну роботу, хочу розвивати не лише ТікТок, а й інстаграм, хочу ще й YouTube, Як з’ясувалося, скрізь різні тенденції. Те, що заходить на інстаграмі - не працює в інших місцях.
Тому, я сподіваюся, що цього року я зможу зробити свій YouTube-канал, оскільки це більше вкладення в аудиторію, потребує більшого часу.
- Помітно, що свої ролики знімаєте ночами, бо у кадрі очі червоні…
- Ну так, а коли ж ще? Тому що тоді є час і тоді у моєму будинку тихо. Бо постійно хтось або ляскає дверима, або працює перфоратором.
- Відомо, що один з ваших роликів ТікТок видалив. Чому?
- Звісно, там є свої правила, а ще там є штучний інтелект, який банить певні відео за якимись критеріями, можливо, через наявність вогню чи дітей у кадрі, та можна подати на апеляцію ролика. Але і з цим теж виникають проблеми, оскільки часто апеляція потрапляє на очі іноземним модераторам, які, швидше за все, просто не розуміють.
Добре, що я нині входжу до спільноти освітнього ТікТоку і у мене є прямий контакт із модераторами, тож, якщо моя апеляція відхиляється - я можу напряму звернутися. Тобто, таким чином, у мене є більше важелів впливу на те, щоб мої ролики адекватно оцінювалися. В принципі, останнім часом, мої ролики не потрапляють в бани- роблю все за правилами.
- Є думка, що ТікТок - це така мережа, яка створена китайськими спецслужбами для збору даних про користувачів…
- Ой, про це я нічого не знаю. Інформація про китайські спецслужби - у мене її нема (сміється).
- Чи впізнають вас на вулицях?
- Так. Але я не знаю - чи ТікТок у цьому винен, тому що на телебаченні часу я теж проводжу чимало.
Втомився від класики
- Телевізор - це добре, а як бути з класичною наукою. Ви ж, зрештою, вчений…
- Дивіться. У майбутньому я не знаю як підуть справи, але в Україні - не планую однозначно. Якщо я поїду до іншої крани, то, швидше за все, за науковим напрямом.
- А чи були такі пропозиції, щоб ви могли поїхати?
- Були. Від мого колеги у Польщі, але я відмовився.
Свого часу я чимало часу приділяв науці, але оскільки в Україні це нереально, бо тут немає бази, немає серйозних наукових закладів, то тут в Академії наук робити нічого. Це не той рівень, яким би я хотів займатися та присвячувати свій час. Є варіант, якщо йти в науку - то їхати закордон.
Але є нюанс: там проєкти - це рік-два-три, цей закінчився - треба їхати кудись ще, шукати наступний. Чи знайдеш - незрозуміло. Це постійні переїзди, постійний пошук, це напружує, ще такий момент - побудувати родину у такому форматі практично нереально. А мені вже так нормально років, тому я вирішив спробувати себе реалізувати у тому, що у мене дуже доообре виходило, причому майже без якихось часових видатків.
Популяризація науки у медіа - я дуже небагато готувався, але завжди отримував хороші результати. В той же час, наука вимагала величезних витрат у часі. Плюс, мені там завжди якогось фарту бракувало. То не беруть, то гарантії немає.
Це як лотерея. У тебе може бути хріновий проєкт, та ти все одно маєш шанси виграти. Мені професор так і казав: “У тебе може бути проєкт суперкорисний, але грошей на нього не дадуть. А чому? А тому що”. Тут треба подаватися часто і чимало…
- І це лотерея…
- Так. Тут є дуже висока доля випадку. І останнє, що мене напружило - коли я нарешті знайшов класне місце для розвитку у Китаї. Дуже класний професор, хороша тема з високим потенціалом та перспективою часто публікуватися у медіа, я подався, але карантин трапився і я не зміг поїхати. Це стало останньою краплею.
Після того, як Китай закрився - я подавався багато куди і чимало. І мене багато де готові були прийняти, але коли справа доходила до збору документів - відмова.
Відмовляли з різних причин - боялися, що я не зможу виїхати, що у мене не буде фінансування, бо скрізь криза, нарешті, мені це все остогидло, я зрозумів, що не отримую від цього жодного задоволення, тож, я зайнявся популяризацією. І понєслась.
- Пам’ятаєте своє перше відео?
- Звісно. Воно було рагульним. Я ж не одразу почав записувати класні відео. Я спочатку подізнавався що треба зробити, аби ТікТок запрацював. Коучі кажуть що? Робити тупі, короткі відео. Максимально інтелектуально необтяжені з акцентом на візуалку, щоб все було красиво. Коли я це все зробив - не пішло.
Хоч я робив красиві плани, але такого контенту багато, важко виділитися тут. Я виклав пару таких відео і бачу, що ні, не пішло. Тож, я вирішив записати відео про те, як я просто розповідаю, з розумним виглядом про щось. Як не дивно - це зайшло офігенно. І вже за місяць я мав 50 тисяч підписників.
