Час Чернігівський

Попередньо для Чернігівської області визначено суму у 142,5 млн грн. 90% бюджету ДФРР розподілять між лікарнями, закладами освіти і культури.

Першими фінансуватимуться перехідні проєкти – які вже почали реалізовуватись в 2019-му і продовжаться у наступному. Серед них - будівля Чернігівської обласної дитячої лікарні, Корюківська школа №1, дитячий садок “Сонечко” у Сосниці, Городнянська ЗОШ № 2, та інші. Переважна більшість проєктів пов'язана з роботами по термомодернізації та енергоефективності приміщень. Продовжаться роботи по обласному Філармонійному центру. Також комісія проголосувала за проєкт Молодіжного Хабу, розташованого на базі колишнього кінотеатру Щорс.

10% коштів спрямують на спортивну інфраструктуру, як того вимагає законодавство.

За рейтинговими і бюджетними показниками обрали 3 проєкти - реконструкцію відкритого стадіонного комплексу в м. Остер, центрального стадіону в м. Сосниця та футбольного стадіону на території Корюківської ЗОШ №4.

Для стабільного економічного росту громадам недостатньо лише будувати чи ремонтувати вже існуючі бюджетні установи. Потрібно думати стратегічно. Чи будуть забезпечені робочими місцями майбутні випускники шкіл? І взагалі чи буде потрібна така кількість об'єктів при наднизькому рівні народжуваності і масовому відтоку робочої сили.

— Підтримка закладів бюджетної сфери потрібна і актуальна. Але ДФРР – це, перш за все, інструмент розвитку громад, — каже голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко. — І дуже важливо правильно його застосувати, тобто використати кошти на розвиткові проєкти, які у перспективі зможуть дати економічний ефект: привабити інвесторів, створити робочі місця, стимулювати розвиток бізнесу у громаді.

Майбутнє - за індустріальними парками, розвинутою мережею автодоріг, які стимулюватимуть транзит та супутній бізнес. І краще, коли в реалізації проєкта беруть участь декілька сусідніх громад. Приміром, як зробили Корюківська, Сосницька та Коропська громади, з перспективою придбати для ремонту доріг мобільний міні-асфальтовий завод.

Ще один перспективний напрямок - розвиток сільгоспкооперації. Досить часто селяни скаржаться, що не знають як і кому збути надлишки власноруч вирощеної продукції. Вже не кажучи про природні багатства - ягоди, гриби, лікарські трави, тощо.

Особливу увагу Андрій Прокопенко приділив якості проєктів. Адже від їх змісту, відповідності технічним завданням та умовам фінансування, залежить можливість їх реалізації.

Наостанок комісія проголосувала за перелік технічних завдань на конкурс інвестпрограм та проєктів регіонального розвитку, які в перспективі зможуть претендувати на кошти з державного фонду у 2021 році. Серед пріоритетних напрямків, знову ж таки ті, що стимулюватимуть ріст економічної самодостатності громад.