Реклама
Тимчасовий захист, наданий українцям у країнах Європейського Союзу, став швидким рішенням у кризовій ситуації. Проте цей статус має обмежений характер, не гарантує довгострокової стабільності та залежить від політичних рішень на рівні ЄС. Саме тому дедалі більше українців розглядають набуття другого громадянства однієї з країн ЄС як альтернативу тимчасовому захисту.
Чому тимчасовий захист не є довгостроковим рішенням
Тимчасовий захист:
- надається на визначений строк;
- продовжується рішенням Європейського Союзу;
- не веде автоматично до постійного місця проживання або громадянства;
- може бути припинений у разі зміни політичної ситуації.
Для людей, які планують жити, працювати та будувати майбутнє в Європі, цього рівня правової визначеності часто недостатньо. У момент, коли тимчасовий захист перестануть продовжувати, виникне ситуація правової невизначеності. Ті, хто захоче залишитися в Європі, будуть змушені терміново шукати інші способи легалізації, адже без чинних дозвільних документів їм загрожуватиме депортація.
Отримання громадянства ЄС — це найнадійніший спосіб уникнути цих ризиків, оскільки статус громадянина є довічним і не залежить від політичних рішень щодо біженців.
Що дає громадянство ЄС
Набуття громадянства будь-якої держави-члена ЄС змінює правовий статус особи принципово. Громадянин ЄС має право:
- вільно проживати в будь-якій країні Євросоюзу без посвідки на тимчасове місце проживання;
- працювати без додаткових дозволів;
- займатись підприємницькою або самозайнятою діяльністю;
- користуватися правом свободи пересування (Freizügigkeit);
- не залежати від режимів тимчасового захисту або національних імміграційних програм.
Фактично, після отримання паспорта ЄС не виникає потреби продовжувати або замінювати тимчасовий захист, адже людина переходить із категорії іноземця з обмеженим правом перебування у статус повноправного громадянина спільноти.
Якими шляхами українці можуть отримати громадянство ЄС
Процедури набуття громадянства в ЄС різняться залежно від країни, але найпоширенішими підставами є:
- Натуралізація після тривалого проживання: зазвичай потребує від 5 до 10 років легального перебування.
- Громадянство за походженням (репатріація): відновлення статусу на основі етнічного коріння.
- Відновлення громадянства предків: для осіб, чиї родичі втратили громадянство через історичні зміни кордонів.
- Інші спеціальні законодавчі механізми: шлюб із громадянином країни, особливі заслуги тощо.
Спрощені програми: Болгарія та Румунія
Останніми роками серед українців значно зріс попит на спрощені програми отримання паспортів Румунії та Болгарії. Це пов’язано з історичними факторами: значна частина українців, особливо з Одеської, Чернівецької та Закарпатської областей, мають етнічне коріння в цих країнах.
Головні особливості цих програм у 2026 році:
- Прискорені терміни: На відміну від стандартної натуралізації, що триває 8–10 років, програми репатріації дозволяють отримати паспорт у середньому за 1.5 – 2 роки.
- Спрощені вимоги: У багатьох випадках не вимагається постійне проживання на території країни під час очікування рішення або ідеальне знання державної мови на момент подання.
- Подвійний статус: Обидві країни лояльно ставляться до збереження першого громадянства в межах процедур відновлення коріння.
Важливо, що перебування на тимчасовому захисті в одній країні ЄС не заважає оформленню громадянства іншої держави-члена за наявності законних підстав.
Чи потрібно проживати в країні громадянства
Оформлення громадянства за походженням або через процедуру відновлення не вимагає обов’язкового проживання в цій країні. Це дає можливість українцю легально перебувати, наприклад, у Німеччині чи Чехії, одночасно проходячи процес набуття громадянства іншої держави ЄС. Після отримання паспорта особа може залишитися в країні фактичного проживання вже на правах повноправного громадянина Євросоюзу.
Чи потрібно платити податки в країні, де отримано громадянство
Сам факт набуття громадянства країни ЄС не означає автоматичного виникнення податкових зобов’язань у цій державі. Податки сплачуються не за громадянством, а за податковим резидентством, яке визначається місцем фактичного проживання, центром життєвих інтересів і тривалістю перебування в країні (від 183 днів).
Якщо особа отримала громадянство однієї з країн ЄС, але проживає та працює в іншій державі, податкові зобов’язання, як правило, виникають у країні фактичного проживання, а не в країні громадянства. Водночас кожна держава має власні правила, тому в окремих випадках може знадобитися додаткове податкове планування або консультація фахівця.
Для кого цей шлях є доцільним
Друге громадянство ЄС найчастіше розглядають українці, які:
- не хочуть залежати від строків тимчасового захисту;
- планують довгострокове проживання в Європі;
- прагнуть стабільності для сім’ї та дітей;
- хочуть мати повний доступ до ринку праці ЄС.
Тимчасовий захист залишається важливим інструментом підтримки українців, але він не створює довгострокових гарантій. Друге громадянство однієї з країн ЄС може стати альтернативним шляхом легального та стабільного життя в Європі, без прив’язки до тимчасових статусів і регулярних продовжень. Отримати фахову консультацію з питань легалізації в країнах Європи ви можете у юристів компанії EUdoc.
