Понад рік тому вони об’єдналися, бо колись мали спільне захоплення. Утім, зізнаються: якби не війна, навряд чи знайшли б для нього час. А так їхнє хобі стало віддушиною, яка допомагає залишатися в ресурсі. Любительок танцю зібрала не професійна танцівниця, проте хореографиня-постановниця душею, корюківчанка Вікторія Доценко. За досить короткий термін свого існування колектив неодноразово ставав переможцем всеукраїнських творчих конкурсів. У чому секрет любительського танцю — поцікавилися в керівниці танцювального колективу Корюківського МБК «Lady Dance».
Втрачені можливості
Історія 46-річної Вікторії Доценко про те, що людина може помилитися з вибором професії у житті, та душа ніколи не схибить. Аби її хобі переросло в роботу, знадобилося чимало років. Сьогодні Вікторія — керівниця ЛОК (любительських об’єднань і клубів за інтересами) Корюківського міського будинку культури та молодіжна працівниця Корюківського молодіжного центру «КУБ». А до цього багато років працювала в торгівлі. Проте танців не покидала ніколи.
Вікторія Доценко
Віка розповідає, що в дитинстві ніколи не могла встояти на місці, коли заграє музика. Такими були і її тато, й брат. Маленькою, батько підсаджував свою донечку на краєчок сцени на всіх міських святах. Однак у школі Віка не танцювала.
Її найпершим танцювальним наставником став Іван Приходько, до якого почала ходити на заняття у фабричний Будинок культури в 1994 році. Потім займалася під керівництвом Тетяни Дмитренко й Антона Рябічева, донині — в Олени Мостович у колективі «Ремікс». Тридцять років танцює!
— А взагалі-то за фахом я бухгалтерка сільського господарства, — посміхається Вікторія. — Отримала спеціальність, за якою не працювала жодного дня. Шкодую за тим, що вчилася не там, де потрібно мені було, бо це — втрачені можливості.
Танці для дорослих
Клуб «Віддай себе танцю» створили при МБК під час війни з ініціативи Вікторії Доценко. Назва не змусила себе чекати, бо вона є девізом життя Вікторії. А пізніше започаткували й танцювальний колектив «Леді-денс» при МБК.
— Почалася війна. Наших хлопців з «Реміксу» призвали на службу — танцювати стало складніше, — пригадує Вікторія. — Вагалася, але, заручившись підтримкою однодумців, надумалася кинути в соцмережі запрошення на спільні заняття для тих, кому 25+ і люблять танцювати.
Першими прийшли здебільшого знайомі: Світлана Нестерук, Марина Занкідарова, Леся Тройна, Людмила Навродська, Наталія Авраменко, Олена Доценко, Вікторія Кириченко, Леся Євтушенко. Потім додалася група педагогів: Оксана Чорна, Тетяна Романенко, Олена Аполон, Еллада Аргунова, Вікторія Загалець, Наталія Єрмак. За деякий час прийшли ще Вікторія Степченкова, Світлана Акусок, Оксана Марухно.
Займалися в танцкласі «для себе». Віка боялася зізнатися, що хоче вивести їх на сцену.
— Потім всі звиклися з цією думкою, але постійно щось заважало виступати. А згодом записали відео бачати й відправили на онлайн-конкурс, де посіли одразу перше місце. Дівчата загорілися виступати та брати участь у конкурсах очно. Відділ освіти, культури, молоді та спорту міської ради надавав нам транспорт на такі поїздки, — каже Вікторія.
Так, вони вже опанували бачату, елементи самби, а зараз навіть намагаються вивчити рухи Майкла Джексона. Костюми для виступів купують або шиють, усі придбали танцювальне взуття. Вдома, в Корюківці, виступали лише декілька разів, проте зупинятися не планують. А їхня наставниця вдячна їм за те, що допомогли втілити в життя її мрію.
Постановниця
Із 2017 року Вікторія Доценко є постановницею випускних вальсів у Корюківці. З легкої руки тодішніх випускників, які довірили їй головний танець свого шкільного життя, Віку почали запрошувати й наступні одинадцятикласники.
Цьогоріч Вікторія Доценко є постановницею вальсу у першому міському та Перелюбському ліцеях. З останніми на репетиції один раз на тиждень зустрічаються у МБК. Діти з Перелюба, Прибині та Охрамієвичів, які навчаються в Перелюбі, другий рік готують вальс із Вікторією.
— Оскільки я ще й молодіжна працівниця, то після своєї основної роботи в Будинку культури йду у молодіжний центр, — розповідає Віка. — У «КУБі» теж постійно вчимо якісь танці, танцювальні рухи, беремо участь у танцювальних та інших творчих челенджах. От і зараз готуємося до одного з них із корюківською та олександрівською молоддю. Мені це дуже подобається, бо цим живу. Я відпочиваю, коли танцюю.
Джерело: "Сусіди.Сіty", авторка Наталія Рубей
"Час Чернігівський" писав про таке: Танець родини з Чернігівщини на пісню «Teresa Maria» рве соцмережі
