Козелецька лікарня інтенсивного лікування, інфекційне відділення. Палати-бокс на п’ять ліжок. Окремий вихід на вулицю. Окремий туалет. Душова кабіна з теплою водою. Чим останнім часом хворіють - розповідає Тетяня РУДЕНКО, завідувачка відділення.
«Болів живіт. Але головне, що я не бачу. Замість вас — пляма»
— Сусід мій, що навпроти, — не бачить, — переживає Сергій ФІРСОВ. — Зовсім. Йому б оформити інвалідність. Ніякого доходу.
Сергію Фірсову жалко Петра Пищолку. Сусіда по палаті. Обидва лежать в лікарні. Козелецькій. Інтенсивного лікування. В інфекційному відділенні. В палаті-боксі на п’ять ліжок. Окремий вихід на вулицю. Окремий туалет. Душова кабіна з теплою водою.
Петро Пищолка потрапив у лікарню з животом. Сам із села Красилівки. Живіт майже наладився. Заодно у лікарні очі обстежить.
— Огляне офтальмолог, — обнадіює Тетяна РУДЕНКО, завідувачка інфекційного відділення. — Ми вас відведемо.
— Майже нічого не бачу, — пояснює Петро ПИЩОЛКА. — Де людина — пляма, силует. Якби хоч одним оком щось видіти. Удома в хаті своїй — без питань — все знаю. На вулиці — по слуху орієнтуюся. Палкою прогупав. І знаєш, де що. Палиця з орішника. Є й куплена. Жаль, що працювати не можу. Пастухом був у колгоспі. Три роки в школі охоронцем. А тоді вже — то там, то там... На підробітках.
Лежать у відділенні пацієнти з ковідом. З ГРВІ. Гострою респіраторною вірусною інфекцією.
— Два тижні тому захворіла, — каже Валентина СІКАЧОВА. Начальниця відділу соціального захисту населення Козелецької селищної ради. Лежить під крапельницею. Голос простуджений. — Думала, сама поправлюся. Парила ноги. Робила інгаляції. Багато пила рідини. Теплі чаї з малинки, смородинки. Але не пройшло. Довелося звернутися в лікарню.
Валентина Сікачова під крапельницею
Розмовляємо з Валентиною Захарівною. А в цей час у бокси й палати заїжджає обід. Його завозить Оксана ФЕДОСЕНКО. Молодша медична сестра.
— Васильович! Ваша ложка! Підніміть праву руку, — звертається до Пищолки Тетяна Руденко.
У глибоких тарілках суп. Пахне смачно. Гороховий.
— І горох добре, і квасоля добре, — хвалить Васильович.
— А на друге оладушки, — подає тарілку Оксана Федосенко.
Апетит у пацієнтів є — йдуть на поправку.
У коридорі для них — холодильник. Мікрохвилівка. Чайник.
Війна убила ковід?
— Кажуть, що війна убила ковід, — звертаюся до Тетяни РУДЕНКО. Завідувачки інфекційного відділення Козелецької лікарні інтенсивного лікування.
— Ні. Але його стало менше, — каже мені Тетяна Миколаївна. — Зараз хворі набагато легше переносять ковід. Вірус мутував, ослаб. А в людей з’явився імунітет. Як і раніше, ковід несе загрозу, — продовжує інфекціоністка. — Особливо тим, у кого цукровий діабет. Або гіпертонічна хвороба. Їм треба вакцинуватися. Берегти себе. Судини й так уражені при гіпертонії, — пояснює. — А ковід додає. В судинах утворюються мікротромби, тромби. Розвивається дихальна недостатність. Серцева. Можуть бути інсульти.
Коли почалася війна, було повне відділення ковідних, — згадує. — Потім про ковід забули. Але ми підготовлені, — Тетяна Руденко показує кисневі концентратори. — Кисень також підводиться централізовано, по трубах. Біля відділення стоїть киснева станція. Бере повітря, переробляє на кисень. І подає нам у відділення. Також завозять кисень, вже готовий, в балонах. Весною 2022 року бабусі, дідусі — всі були на кисні. Підключали й штучну вентиляцію легень (ШВЛ).
— Чи правда, що на ШВЛ переважно не виживають?
— Неправда. Ми багатьох врятували, дякуючи ШВЛ. Є два методи. Перший, коли трубочку вводять у середину, в гортань. Інтубують. Але при ковіді це неефективно. Другий метод — СІПАП (СРАР). Коли кисень йде в легені через спеціальну маску. Під тиском. Завдяки помпі.
Тетяна Руденко нагадує, як передається ковід. Як і грип, як і всі вірусні інфекції. Повітряно-крапельним шляхом. І контактним. Тому перша профілактика: часто мити руки.
— Був ковід — у нас практично не було кишкових інфекцій, — зауважує. — Люди мили руки. Обробляли антисептиком.
Отже, руки обов’язково миємо з милом: після туалету, перед їжею. Або коли вони забруднені. Протягом дня обробляємо антисептиком.
Ще одна важлива профілактика: провітрювання. Закрите приміщення — це просто рай для всіх вірусів.
Ротавірус
Тетяна Руденко нагадує симптоми ротавірусної інфекції:
— Підвищення температури тіла. Нудота, блювання, біль у животі, діарея (пронос). Може й горло боліти. Як при ГРВІ. Може бути нежить. Недарма ж ротавірус називають кишковим грипом.
Лікування симптоматичне. Якщо болить горло — лікувати горло. Якщо блювота, пронос — людина втрачає рідину. Тому пити багато рідини. Маленькими ковточками. Дуже часто. Щоб не було зневоднення. Бо при втраті рідини можуть бути навіть судоми. Особливо у дітей,
Інколи навіть ложка рідини викликає блювоту. Потрібно звернутися до лікаря.
— Кладемо в лікарню, — каже Тетяна Руденко. — Проводимо дегідратаційну терапію. Лікування зневоднення. Не може пити — через вену вводимо ліки. Крапельниці прокапуємо. Сольові розчини.
Блювота — даємо протиблювотні засоби. Наприклад, метоклопрамід. Є таблетки, є ін’єкції. Якщо у дитини дегідратація (зневоднення), потрібна і крапельниця. У серйозних випадках. Коли діарея, нудота, блювота. І все це на фоні температури.
Коли хворий може пити, є РЕО-водичка. У ній баланс електролітів. Калію, натрію. Сорбенти показані. Ентеросгель. Атоксіл. Активоване вугілля. Це допоміжна терапія.
Грип
Нині, зі слів Тетяни Руденко, поодинокі випадки. У другій половині січня, у лютому буде пік. Коли холодно, люди ховаються у закрите приміщення. А там, повторює, для них рай. Тому й частіше хворіють люди в холодний період.
Від грипу знайдені специфічні ліки. Озельтамівір. Ми знаємо його також під назвою таміфлю. Вірус — будь-який — мутує, змінюється. Тому й шукали препарат майже 100 років. Після іспанки. Іспанського грипу 1918-1920 років.
Дифтерія, скарлатина, кір, ботулізм, лептоспіроз, менінгіт
— У цьому році скарлатина була, — розповідає Тетяна Руденко. — Був ботулізм. І в тому році, і в 2024-му. Зараження через непатрану рибу. Ботулізм — страшна хвороба. Пацієнти одужали. Вводили антитоксин — протиботулінічну сироватку. Був лептоспіроз. Два підтверджені випадки. Перевели в Чернігів. Бо супутні захворювавння.
Була менінгококцемія (менінгоковий сепсис), — продовжує. — Захворіла дівчинка. Важке ускладнення. Блискавичний перебіг. Відправили в Чернігів. Там померла.
А був випадок, коли дівчинка одужала. У 2017 році. Ми врятували. Подужали менінгококову інфекцію. Я тоді прожила в реанімації півтори доби.
Як правильно мити руки?
Виявляється, не все так просто.
— Беремо не менше 2-3 мілілітрів мильного розчину, — показує Катерина БУРУН. Медсестра інфекційного відділення Козелецької лікарні інтенсивного лікування.
Починаємо терти долонею об долоню, включаючи зап’ястя.
Права долоня по тильній стороні лівої і навпаки.
Терти між пальцями, внутрішні поверхні пальців.
Терти тильною стороною пальців долоню іншої руки.
Терти пальці круговими рухами. Кожен палець ніби витягувати.
Знову долоні: терти їх круговими рухами.
Терти, терти. Й робити це не менше 45 секунд — хвилини.
Катерина Бурун, медсестра
Джерело: "Вісник Ч", авторк Тамара КРАВЧЕНКО. Фото авторки
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Британці були в Чернігові - привезли вантажі для лікарень і ліцею
- Напередодні Нового року жінка викинулася з лікарняного вікна
- Упав на підлогу без свідомості: медики три доби боролись за життя пацієнта
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
