У медіа можна зібрати купу різноманітної інформації про ай-ті сектор: про «шалені» зарплати, велику «міграцію», дефіцит проєктів. Про чернігівців взагалі інформації катма, стереотипно їх відносять до столичного регіону.
Отже поговоримо про тих, хто зазвичай уникає радарів – ай-ті сектор Чернігова. Як пережила галузь 2022-й, блекаути, початок повномасштабної війни – ми поговорили з фахівцями сектору засновником стартапу Dots Platform Єгором Герасимчуком та директоркою з персоналу компанії SendPulse Ольгою Климанською. Говорили про київський чинник і те, чому краще працювати в офісі, чим вигідніший Чернігів, чи лишається ай-ті сектор так само популярним і зараз, і який конкурс на вакантні місця тощо.
Чернігів чи Київ
Єгор Герасимчук, технічний директор та засновник Dots Platform – стартапу, який займається автоматизацією доставки їжі.
Відомий у Чернігові сервіс MisterAm якраз побудований на цій платформі. Компанія надає SaaS - рішення (модель надання ліцензії на продукт по підписці) сервісам-агрегаторам або ресторанам. Їхній клієнт, зокрема, – мережа бургерних Da!Bro із сервісом «Біжу Біжу», який теж працює на згаданій платформі. Це приклад, коли власник ресторанів однієї мережі, які розбиті на різні бренди, доставляє страви за допомогою платформи.
Також у Dots Platform є чимало клієнтів у Києві. Однак попри це основний офіс команди досі знаходиться у Чернігові. І компанія позиціонує себе як чернігівська, яка стартувала і розвивалася саме тут. Тож і донині переважна більшість команди знаходиться в Чернігові.
Єгор Герасимчук
Київ нині не так вже і манить чернігівські кадри
– З приводу того, що Київ привабливіший нині, після ковіду, ситуація дещо зрівнялася. Я не бачу якоїсь сильної кореляції між Києвом і регіонами. Все залежить не від локації, а від того, хто і на яку позицію працює. Дві різні людини на одній посаді з однаковим досвідом можуть отримувати різні кошти і це нормально для ай-ті. Як керівник я розумію, що десь можуть платити більше, але задача компанії – перекривати ці очікування спеціалістів і бути в ринку. Якщо платити менше, то рано чи пізно прийде той, хто заплатить більше і забере людей, – зауважує Єгор.
Якщо брати 2020–2021 роки, то ай-ті ринок був перегрітим, вакансій було більше, аніж людей, – каже Герасимчук. – Нині все змінилося, ринок – теж. Він у кризі. Чимало відомих компаній скорочують штати, закривають неприбуткові проєкти. Айтішників тепер більше за запропоновану кількість роботи. Яскравий приклад Meta (більше відома як Facebook), де оголосили про скорочення 10 000 працівників. Однак якщо проаналізувати суху статистику, то і серед тієї кількості звільнених левова частка –– це офісні кадри, а от чистих технарів та розробників там не так і багато.
Маленькі компанії не можуть собі дозволити звільнити топових девелоперів, тому що захантити їх назад коштуватиме набагато дорожче, вважає фахівець. Що стосується роботи саме в Чернігові – особливих специфічних, суто локальних проблем немає. Світло? Є генератори. Зв‘язок? Є старлінки.
– Якщо чесно, то до вторгнення у нас було більше проблем зі світлом, ніж зараз. Тепер ми просто набагато ліпше екіпіровані (генератори, зарядні станції), тож відключення не лякають, – розповідає Єгор.
На його думку, Чернігів нині – один з безпечних регіонів, попри розташування біля кордону. Також чернігівець зауважує: жодного дискримінаційного ставлення з приводу того, що компанія українська, він не має. Тож прикладів навішування ярликів «токсичності» не знає. Переконаний, що працювати в Україні, навіть зараз, в умовах війни, вигідніше, аніж в Європі. В тому числі й для розробників, бо враховуючи місцеві реалії і ціни, вигода від українських зарплат більша.
Знає Єгор і про улюблену чернігівську практику взяти на роботу студента безкоштовно або за безцінь. На його думку, у цьому компанія більше втратить, аніж заощадить. Бо такому працівнику все одно неможливо буде довірити жодної серйозної задачі.
Сам Єгор вважає, що найкращими є ті новачки, які кайфують від процесу навчання, готові вчитися постійно і опановувати навіть складні навчальні програми
Складність – дефіцит якісних проєктів, замовників. За свою нішу нині дійсно бізнесам доводиться боротися. Чимало клієнтів для компанії Єгора – українці. Також є великий відсоток конкуренції з боку більш дешевих індійських виконавців. Щоправда, це актуально хіба що для американського ринку. Європейські замовники бажають саме європейських виконавців.
Чернігівці теж котуються на ринку насамперед через те, що наш регіон традиційно вважається одним з найбільш економічно вигідних, з найнижчим ціновим порогом входження.
Єгор обстоює позицію, що найкраще працювати в офісі. Оскільки так ефективніше: є можливість побачити та оцінити свою команду, отримати соціалізацію, а ще зосередитися саме на робочих моментах.
– Я як партнер, коли будував офіс, керувався думкою: навіщо мені офіс. Що я там отримаю такого, чого немає вдома. Навіщо туди люди ходять? Там смачна кава, тому що там можна поговорити, коли люди ходять в офіс – простіше формувати команду, соціальні зв’язки. Середня тривалість праці людини в такій компанії буде вища.
Чернігівці вертаються додому
Ольга Климанська, директорка з персоналу компанії SendPulse, каже:
– З хорошого нині той факт, що ті, хто виїхав, поступово вертаються у своє місто. Таких вже близько 70%. Мова йде як про розробників, так і саппорт. Звісно, дехто ще лишається на Західній Україні або у країнах ЄС, але поступово думають над тим, щоб знову вернутися до Чернігова.
Ольга Климанська
Тих, хто на постійній основі перебрався до Києва, дуже мало, не більше десятка. Щоправда, чимало працівників досі на ремоуті, воліють виконувати роботу вдома, а не в офісі. Тож з думкою Єгора Герасимчука про необхідність офісу вона не погоджується.
– Я навіть дивилася статистику на DOU, то там сказано, що 40% з тих айтішників, хто виїхав, планують повернутися додому після закінчення війни. Зарплати у нас плюс-мінус ринкові, ще після ковіду ми перелаштувалися – чимало наших працівників працювали вдома. Тож стерлися кордони між містами і, відповідно, доходи теж. Якщо раніше у нас з Києвом був дуже великий розрив по зарплатах, але Київ дуже дороге для життя місто і не зовсім зручне. Нині можна отримувати таку зарплату як у Києві і при тому жити набагато дешевше.
За словами Ольги, замовники, які мали побоювання стосовно роботи з українськими девелоперами, нині вже вийшли з країни. Так, це вплинуло на загальний обсяг ай-ті послуг – він зменшився на третину. Але у цілому ринок не зупинився.
Ольга Климанська каже, що в принципі, попри важке економічне становище жодна з чернігівських компаній не збанкрутувала, всі працюють
Щодо блекаутів – на чернігівське ай-ті це не вплинуло надміру. Окрім того, офіс SendPulse повністю автономний. Тут є запаси води, їжі тривалого зберігання, генератори, зарядні станції, резервна лінія інтернету та Старлінк. І власне укриття. Ольга переконана, що чернігівському офісу компанії нині куди легше, аніж, наприклад, одеському. Там досі тривають перебої зі світлом.
Також у компанії практикують обмін робочими місцями з колегами з інших міст. В Одесі в офісі надавалися робочі місця для колег з Києва, а кияни давали можливість чернігівцям працювати у їхньому офісі під час блекаутів.
Свій офіс «Lorem Ipsum у компанії поки ще не готові довести до повної відбудови. Причина – немає розуміння, якою буде ситуація в регіоні далі. Надто довго лякали ризиками повторного вторгнення. З приводу активності нових кадрів Ольга наводить такий приклад:
– Ми у четвер опублікували нову вакансію дизайнера, де потрібен не дуже великий досвід. Менше ніж за добу ми отримали 200+ резюме. Вакансій набагато менше, ніж людей.
Найзапекліша конкуренція – серед джуніорів. Новачків менше не стало, а от вакансій для них суттєво поменшало. З приємних новин – зарплати у секторі майже не змінилися.
Ольга пояснює:
– SendPulse – продуктова компанія, яка продає і розвиває власний продукт, зокрема і на зовнішніх ринках. Тим і заробляє. Є також і закордонні офіси, наприклад, у Бразилії, які підпорядковуються українським.
З певної чернігівської специфіки, говорить Климанська, є те, наприклад, що чимало людей досі побоюється можливості повторного наступу росіян з білорусі. Хоча нині цей страх поступово влігся. Сприяє цьому і усвідомлення того факту, що українські захисники у значній мірі зосереджені уздовж усього північного кордону.
– Тепер ми знаємо, що наші хлопці просто зроблять з них картоплю фрі з м‘ясом і на тому все завершиться. Тому навіть якщо буде щось – буде достатньо часу, аби зібрати речі і виїхати, – зберігає помірний оптимізм Ольга.
Статистика чернігівського ринку
За інформацією порталу DOU, в нашій області близько тисячі ай-ті фахівців. Чернігів нині є регіоном зі стабільно низькою динамікою до релокування – 0,4% (літо 2022), хоча у перший місяць повномасштабного вторгнення близько 89% опитаних айтівців виїхали з міста. Здебільшого у межах України.
При цьому регіон вважається таким, якому притаманна плинність кадрів. 23% опитаних на DOU чернігівців після 24 лютого 2022 втрачали роботу. Близько 20% новачків-чернігівців прагнуть бачити свою першу роботу саме в ай-ті секторі.
Читайте інші матеріали про бізнес на Чернігівщині:
- Заклади громадського харчування: як живе бізнес у Чернігові
- Колектив менської пекарні «ХлібОК» мріє якнайшвидше почати випікати хліб «Переможний»
- Люди з інвалідністю у Чернігові хочуть виробляти тротуарну плитку, але нема збуту і зацікавленості влади
- Хто такі арбористи? Двоє чоловіків із Мени мають незвичайний бізнес
* * *
Проєкт реалізується за підтримки IREX та Посольства США в Україні. Зміст публікацій є одноосібною відповідальністю "Час Чернігівський" та "Сусіди.Сity" і не обов’язково відображає погляди грантодавця
