У другій половині вересня команда ГО «Разом до громадянського суспільства» в рамках реалізації проекту: «Моніторинг адаптації суб’єктів ЗЕД і громадян України до особливостей перетину кордону в умовах воєнного стану (Чернігівська область)» провела 6 глибинних інтерв’ю з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, брокерами, представниками Чернігівської митниці і торгово-промислової палати. Предметом дискусії були зміни в експортно-імпортній сфері регіону, що сталися за час воєнного стану.
Найбільші перетворення відбулися в діяльності Чернігівської митниці. Жоден пункт пропуску в області наразі не працює, а інфраструктура вздовж кордону з білоруссю і російською федерацією зазнала серйозних пошкоджень і зараз в неробочому стані. Щодо ситуації в середині області, то за виключенням терміналу в с. Рівнопілля, інші об’єкти працюють у штатному режимі. Всі електронні сервіси надаються у повному обсязі. Фактично, прикордонна митниця перетворилася на внутрішню, що призвело до зменшення товаропотоку, кількості оформлюваних декларацій і, як наслідок, зменшення надходження митних платежів до бюджету.
Щодо експорту, то станом на вересень 2022 р. його обсяги переважали над імпортом і прослідковувалася стала тенденція до зростання. Проте, довоєнні показники не були досягнуті. Загалом підприємства-експортери перебувають у непростих умовах. Чимало суб’єктів ЗЕД, внаслідок повної або часткової руйнації потужностей, з 24 лютого 2022 р., повністю припинили експортні операції. Так, вже були проведені відповідні експертизи, складені акти, але компенсації з боку держави поки що не надходили. Крім того, ситуація ускладнюється наявністю боргів за контрактами, які були укладені до повномасштабного вторгнення і неможливістю відкрити кредитні лінії, оскільки Чернігівщина віднесена банками до «червоної зони».
Серед підприємств, які відновили експорт після деокупації області, найскладніша ситуація склалася для тих, хто працює на імпортній сировині. Курсові коливання і кратне збільшення логістичних витрат зменшили конкуренту здатність практично до нуля. Дещо краще становище у експортерів, які виготовляють продукцію з української сировини і сільгоспвиробників.
Таким чином, серед основних проблем, з якими стикалися підприємства-експортери можна виділити наступні:
- повна або часткова руйнація виробничих потужностей;
- наявність боргів за контрактами, укладеними до 24 лютого 2022 р.;
- відсутність компенсацій постраждалим підприємствам з боку держави;
- неможливість отримати кредити;
- неповернення ПДВ;
- втрата ринків збуту в Білорусі;
- коливання курсів валют;
- значне здорожчання логістичних послуг, руйнування логістичної інфраструктури області (по окремих напрямках діють обмеження для вантажного транспорту до 10 т), необхідність пошуку нових маршрутів;
- високі ризики щодо укладання довготривалих контрактів;
- черги на західному кордоні;
- блокування портів України;
- - відтік кваліфікованих кадрів.
Що стосується митних процедур і роботи інспекторів при оформленні експорту, то серйозних зауважень не було. Навпаки, окремі респонденти зазначили, що через зменшення товарообігу, дещо зросла швидкість обслуговування.
Неоднозначна ситуація склалася з напрямками експорту. Повністю припинилися відправки до Білорусі і росії. Частина підприємств не могли переорієнтувати власну діяльність, оскільки повинні були виконати зобов’язання згідно діючих контрактів. Інші ж були вимушені практично припинити поставки до Південно-Східної Азії, через блокування портів в Україні (спроби експортувати продукцію через порти Румунії, Польщі, Італії і навіть Нідерландів виявилися нерентабельними) і шукати нові ринки збуту в країнах Африки і Південної Америки. Незмінними напрямки експорту залишилися для суб’єктів ЗЕД, які співпрацювали з країнами ЄС.
Розгляд ситуації з імпортом варто розпочати з того, що до початку липня 2022 р. митні термінали в області не працювали. З частковим відновленням транспортного сполучення відкрився термінал у смт. Козелець. Внаслідок суттєвого зменшення поставок діяльність одного майданчику, в цілому, задовольняла потреби області. Разом з тим, значна відстань від м. Чернігова і ускладнена логістика створили для підприємців значні проблеми. У зв’язку з чим, в чергове, постало питання про необхідність відкриття терміналу в Чернігові і вже розпочалися перші заходи з облаштування відповідного об’єкту.
Основною проблемою при здійснені імпортних процедур, окрім вже зазначених, залишається невирішене питання визначення митної вартості, що призводить до затримок і додаткових витрат з боку бізнесу. Як зазначив один з учасників опитування: «Проблема імпорту – що ти ніколи не знаєш митної вартості».
* * *
Шановні підприємці і читачі, нагадуємо Вам, що в рамках проекту створена анонімна «Скриньку довіри». Якщо, під час здійснення експортно-імпортних операцій, стосовно Вашого підприємства, або при перетині державного кордону, як громадянина України, до Вас, на Вашу думку, були застосовані протиправні дії з боку посадових осіб державних органів, просимо повідомити про ці факти за посиланням.
* * *
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту Підтримка «Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО "Разом до громадянського суспільства" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
