Чернігівська молочна ферма з глибинки зуміла вразити журналістів провідного аграрного видання України. Так, автори медіа ресурсу Kurkul, знаходячись під враженням від формату роботи ФГ Віктора Ланька, відомого у Чернігові бізнесмена, який вже понад 10 років також займається і сільським господарством та доріс до виробництва молока для найвимогливіших українських брендів, присвятили кілька матеріалів саме чернігівцю.
Його ферма працює без перебоїв навіть під час 7-годинних відключень світла, корови отримують збалансований корм, а весь процес можна контролювати з телефону.
Як інформує реєстр YouControl, ПрАТ «Чернігівське Племпідприємство» засноване ще у 1999-му, однак справжній розквіт почався порівняно нещодавно.
Це було племінне господарство з 30 коровами, яке давало близько 700 л молока на день, 300 га землі, один трактор і три механізатори — ось з чого починав Віктор Ланько, пише видання Kurkul.
«Коли ми сюди прийшли, тут було чернігівське племінне господарство, де були бики, які давали сперму. Це був основний бізнес — продавати сперму по Чернігівській області», — згадує аграрій.
За 10 років господарство перетворилося на сучасне підприємство з 650 коровами (500 з яких дійні), власним комбікормовим заводом та системою автономного електропостачання.
Освітлення — автоматично регулюється залежно від часу доби та природного освітлення.
Вентиляція — працює за показниками датчиків температури.
Вивезення гною — запрограмовано на певний час.
Годування — комбікорм автоматично подається у кормозмішувач.
«Ніхто нічого не включає вручну. Все максимально автоматизовано. Немає робітника, який забуває виключити кнопку і від того порушується процес. Тепер і що стосується виробництва корму маємо повну автоматизацію. Оператор приїжджає, у нього є меню в телефоні, він натискає кнопку — потрібна кількість компонентів автоматично завантажується в кормозмішувач. Навіть навантажувач не потрібен — все через систему автоматичної подачі», — підсумовує Віктор Ланько.
Віктор Ланько
Зараз тут будують ще два корівники. Проєкт розрахований на 1000 корів дійного стада.
«У нас 650 корів, з них 500 дійних. Плюс близько тисячі молодняку, нетелей. Ми готуємось до розширення. Будується також нове пологове відділення з доїльним залом. Система транспортування гною буде об'єднана для всіх чотирьох корівників з перспективою встановлення біогазового заводу», — ділиться планами фермер.
Господарство отримало сертифікат європейського виробника молока. Така потреба у молокозаводів, що купують тут молоко і експортують свою продукцію до ЄС.
«Європі потрібно, щоб весь ланцюжок виробництва відповідав певним стандартам. Є чіткі вимоги і щодо миття, того ж догляду за тваринами — наша ферма повністю знаходиться під контролем Європейського Союзу», — пояснює чернігівський фермер.
На господарстві переважає голштинська порода корів. На переконання досвідченого фермера, це найкраща порода великої рогатої худоби для отримання молока. Однак вона дуже вимоглива — потребує ретельного догляду та правильного годування.
«Особливість голштинів у тому, що навіть при поганому годуванні вони продовжують давати молоко за рахунок власного організму, вимиваючи кальцій, руйнуючи суглоби. Для поліпшення здоров'я стада ми почали покривати голштинів іншими породами — джерсеями, айширами. Це скандинавські корови, більш витривалі», — ділиться досвідом фермер.
Однак постали інші складнощі. Так, ситуація на ринку молока в Україні мінлива. 2025 рік виявився складним: ціна впала через зниження світового попиту на вершкове масло та сухе знежирене молоко.
«Торік була висока ціна — близько 28 грн за літр у перерахунку на жир-білок. Зараз — 23 грн з ПДВ. При цьому в магазині літр молока коштує 40-50 грн. Щодо власної переробки, то питання складне. Бо пакетоване молоко чи сметана — непроста переробка. Сир — неначе простіше виготовляти, але виникає питання збуту. Зараз ті ж польські сири складають українським неабияку конкуренцію за ціною. Та й мережі ставлять такі умови, що дуже складно конкурувати», — констатує Віктор Ланько.
Тому в нинішніх умовах стратегія у нього інша: мати надійного партнера — молокозавод, який завжди забере молоко. Водночас працювати над зниженням собівартості виробництва молока.
«Економіка проста: якщо молоко коштує 23 грн/л, а твоя собівартість — 15 грн/л, ти заробляєш. Якщо ж собівартість 22 грн/л, ти або вішаєш замок на господарство, або таки модернізуєш ферму. Тут замок не повісиш — багато вкладено», — підсумовує чернігівець.
Також на фермі встановили сонячні панелі. Тепер виробляють 300 кВт електроенергії. Також встановили систему зберігання енергії ємністю 360 кВт.
Така ідея з’явилася через те, що у спеку корови потребують вентиляції. У корівнику, де перебуває 500 корів, система вентиляції споживає 50 кВт на годину. Так вентилятори тут почали працювати від сонця. Або від акумуляторів, які накопичують сонячну енергію.
«Ми зробили програмне обмеження — не більше 40 кВт з мережі. Це чудове рішення для енергосистеми, адже немає піків навантаження. Таким чином, якщо наша потреба більша, то енергія додається з акумуляторів», - каже власник.
З новим погодинним тарифом, який, за словами фермера, обіцяють ввести з 2026-го, буде ще вигідніше: можна буде заряджати акумулятори вночі за низьким тарифом, а використовувати енергію у пікові години.
Місцевий комбікормовий завод має можливість віддаленого управління. З телефона можна наглядати за фермою і заводом одночасно, цим займається 1 оператор.
«В умовах відключень електроенергії це особливо актуально. Оператор знає, коли у нього є світло, наприклад, з 14:00 до 16:00, і може в цей час запустити завод віддалено. І все працюватиме автоматично», — пояснює Віктор Ланько.
За робочий день у 8 годин завод виробляє до 20 т комбікорму. Цілодобово — близько 50 т. Наразі потреба господарства — 7-10 т на день, що займає 4-5 годин роботи.
Авторка: Євгенія Замковська
"Час Чернігівський" писав про таке:
