Чернігів втратив 33-річного солдата, який воював на Курщині. На чергуванні під Суджею його життя обірвалось 28 грудня 2024 року.
Ліннік Іван Ігорович народився 19 лютого 1991 року в місті Чернігові. Навчався в школі №28, закінчив будівельний ліцей №18. Працював в кооперативі "Полісся" електрогазозварювальником, на пилорамі, робив порошкову покраску дверей та в будівельному магазині "Семідар".
29 червня 2024 року був призваний до лав ЗСУ.
Без рідної людини залишилась мати, дружина, син, донька.
«Відспівування в середу о 10:00 в церкві, на горі, де завжди відспівувати Героїв. Прошу допомогти родині матеріально. Картка 4441111133709299 Монобанк, дружина Вотчицева Ганна», - повідомила підприємиця та волонтерка Ірина Березинець.
Оксана Бульба:
- Велике горе в сім'ї Анни Чепурної-Вотчицевої. Діти втратили батька, дружина -чоловіка, батьки - єдиного сина. Вічна пам'ять Герою. Щирі співчуття рідним.
Іван Ліннік
Також 4 січня за Україну віддав своє життя житель Оленівки Борзнянської громади 55-річний Микола Васильович Бриль.
Микола Васильович народився 16 вересня 1969 року. У 1986-му закінчив Оленівську школу, де здобув повну середню освіту. З 1987 по 1989 роки проходив строкову службу.
До 1994-го працював водієм, потім – електромонтером Борзнянського районного вузла зв’язку в Оленівці. А з 2009 – підсобним працівником в історико-меморіальному музеї-заповіднику П. Куліша «Ганнина пустинь».
На військову службу призваний 23 травня 2024 року Третім відділом Ніжинського ТЦК та СП. Де саме загинув військовий - не повідомили.
Віталій Золотарьов:
- Дядько Микола був гарною та позитивною людиною. Царство небесне. Вічний спокій Герою!
«Дружина залишилася без люблячого чоловіка, дорослий син – без мудрої батьківської поради, друзі – без надійного товариша, а все село – без хорошої людини, адже Микола Васильович був працьовитим і завжди поважав односельців.
На жаль, словами важко загоїти в серці болісну рану втрати, адже смерть найріднішої людини – велике випробування. У цю важку хвилину поділяємо горе родини та схиляємо голову в глибокій скорботі», - висловлюють співчуття у Борзнянській міській раді.
Микола Бриль
"Час Чернігівський" писав про таке:
