Час Чернігівський

Смолинська дільниця з видобутку торфу ДП «Чернігівторф» після довгих простоїв і конфлікту з інвестором з весни відновила виробництво: зараз за один місяць виготовляють торфобрикету стільки, як за весь попередній рік. Тому сподіваються самі погасити борги, які має «Чернігівторф» за минулі роки, і розраховували, що на посаду директора в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості призначать теперішнього виконуючого обов’язки Юрія Бондаренка. Але той не подав вчасно свою кандидатуру на конкурс, кажуть у Києві. Пройшов по конкурсу на посаду Володимир Потапенко, який раніше очолював підприємства вугільної галузі в Луганській області.

Переможець конкурсу взяв участь у зустрічі в облраді. Представники колективу заявили, що вважають цього претендента пов’язаним з колишнім інвестором і висловлюють підозру в намірах зупинити завод. Знаючи про таке негативне ставлення, переможець конкурсу заперечував підозри й заявив, що збирається розвивати підприємство.

Але представники Смолинської дільниці залишилися при своїй думці й заявили, що Потапенка на підприємство не пустять. А нових менеджерів, як вони вважають, «Чернігівторф» не потребує: завод і так працює, а робітники довели, що самі організовують виробництво й збут продукції.

Тим часом, вважають представники «Чернігівторфу», їм навмисне ускладнюють роботу, наприклад, на наступному тижні на підприємстві влаштовують перевірки одразу три контролюючих інстанції. Це при тому, що планові перевірки були проведені торік.

«Чернігівторф» включений Кабміном до списку підприємств, які підлягають приватизації. Обласна влада пропонувала передати його до комунальної власності, але з міністерства відповіли, що це неможливо. Представники колективу подали заяву про трудовий спір у Національну службу посередництва й примирення. Тепер, за законом, мають відбутися засідання трудового арбітражу. Поки цього не відбудеться, все на підприємстві має залишатися без змін.

Учасники зустрічі, які виступають на боці колективу, прямо говорять, що розгляд трудового спору в Національній службі посередництва й примирення дає деякий виграш у часі, щоб спробувати уникнути в теперішніх умовах приватизації і запропонувати інші варіанти, наприклад, колективну власність на підприємство.