Час Чернігівський

Шукаю «вродливу дівчину» або «тямущого хлопця»

Сьогодні роботодавці хочуть все й одразу: молодий вік та водночас багаторічний досвід роботи.

Ось, наприклад, на одному із сайтів вакансій днями було опубліковано оголошення, де зазначалося, що для інтеренет-магазина сантехніки, плитки, водопостачання, інструменту та басейнів потрібна саме дівчина.

Зауважимо, що освіта для потенційної працівниці значення не має.

Ба більше, деякі роботодавці не лише цілеспрямовано шукають дівчину/жінку, а ще й зауважують, що вона має бути вродливою, часом навіть вказують конкретний вік.

Роботодавці під час пошуку потенційних працівників дискримінують одразу обидві статі. Наприклад, якщо одні вважають, що сантехніку краще продаватимуть жінки, то інші впевнені, що радіоапаратурою на ринку має торгувати виключно «тямущий хлопець».

Не минулося й без оголошення роботодавця з-за кордону, який шукає в Україні копірайтерів, які працюватимуть віддалено. Однак навіть цього разу роботодавець підкреслює, що у 90% випадків хлопцям відмовляє. Водночас він просить його зрозуміти, хоча причину гендерного упередження не пояснює.

На різноманітних сайтах вакансій можна знайти оголошення, де міститься інформація про вакансії, на які готові взяти як чоловіка, так і жінку. Є й такі, де стать взагалі не зазначається.

Звісно, деякі види роботи краще виконувати саме за статевою ознакою (наприклад, жінка – для виконання жіночих ролей у театрі), але окремі роботодавці шукають потенційних працівників за статтю навіть тоді, коли це не виправдано.

Тож за експертним коментарем журналісти «Часу Чернігівського» звернулися до правозахисниці, керівниці дослідження Центру зайнятості вільних людей Єлизавети Кузьменко.

– Дійсно, так традиційно склалося, що деякі види професій сприймаються стереотипно як «жіночі» або «чоловічі».

Такі уявлення роботодавця є архаїчними, оскільки на якість роботи працівника чи працівниці впливає освіта й досвід, а не стать.

Згідно з чинним українським законодавством, зокрема, ст.17 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», а також ст.11 Закону України «Про зайнятість населення», такі вимоги роботодавця є дискримінаційними, – підкреслює правозахисниця Єлизавета Кузменко.

За даними дослідження* Центру зайнятості вільних людей, стратегія поведінки роботодавця на ринку праці узагальнюється до його орієнтації на людину як на «ресурс», схильністю до диктування умов праці, орієнтації на пошук працівника, який буде забезпечувати надвисоку інтенсивність праці, виконуватиме функцій не передбачені посадою, буде стало забезпечувати виробничі потреби. Такі вимоги часто мають дискримінаційний характер (переважно віковий та гендерний ценз).

– Становище жінок на ринку праці ускладнюється низкою культурних уявлень про гендерні ролі. На жінку покладається основний обов’язок щодо догляду та опіки над дітьми, існує очікування, що домінуючими є сімейні ролі жінки.

Окрім цього, інфраструктура позасімейних закладів догляду за дітьми, наявна пропозиція умов та способів зайнятості не дають змоги жінці ефективно поєднувати сімейні та трудові ролі. Як результат, на ринку праці на рівні очікувань та установок усіх учасників трудових відносин «нормуються» різні прояви дискримінації жінок.

Опитані жінки не достатньо поінформовані про базове законодавство у сфері праці, не знають, як захистити свої трудові права, а також не стати жертвою дискримінації за ознакою статі, місця проживання чи походження, віку, – стверджує правозахисниця, керівниця дослідження Центру зайнятості вільних людей Єлизавета Кузьменко.

Підкреслимо також, що попри те, що роботодавці частіше дискримінують саме жінок, серед безробітних їх менше.

– Свого часу в суспільстві склалася думка, що жінки більше потерпають від безробіття, ніж чоловіки. Сьогодні стереотип про те, що «безробіття має жіноче обличчя», втратив свою актуальність. За даними статистики, співвідношення жінок і чоловіків серед безробітних майже однакове.

Так, протягом 2016 року серед безробітних, які перебували на обліку в службі зайнятості, частка жінок становить 52%. Серед безробітних передпенсійного віку (за 10 років до пенсії) жінок менше – 43%.

Отож, маємо всі підстави констатувати, що від економічних негараздів у суспільстві потерпають в однаковій мірі як чоловіки, так і жінки, – кажуть у Чернігівському обласному центрі зайнятості.

Як бачимо, роботодавці переважно дискримінують жінок, однак статистика запевняє, що на Чернігівщині вони однаково працевлаштовуються. Інше питання – як їм вдається налагодити роботу на своєму робочому місці, чи мають вони рівні права з колегами чоловічої статі? Про це «Час Чернігівський» розповість у наступних публікаціях.

Юлія КОВТУН

*Із жовтня 2016 по березень 2017 року ГО «Центр зайнятості вільних людей» проводилося кількісне і якісне дослідження в Києві, Дніпрі та Краматорську «Оцінка основних проблем пов’язаних із пошуком роботи або/та з реалізацією інших форм економічної зайнятості цільовою групою жінок із категорії ВПО» за підтримки НГО «Форум» в Україні та Представництва Датської Ради в Справах Біженців в Україні. Відповідальний соціолог — Руслан Савчинський