У Голубівці (Ладанська громада) всі нажахані. Після п’яти пожеж за один тиждень кожен боїться: а раптом наступним загориться саме його будинок… 19 листопада в цьому селі Ладанської громади загорілися зразу три хатим на вулиці Златоустівській. Імовірною причиною рятувальники назвали підпал. У цьому підозрювали господаря однієї з цих хат, оскільки він страждає на психічні розлади.
— Після тих трьох пожеж цього чоловіка забрала поліція. Його помістили до спецзакладу, але пожежі не припинилися. 26 і 27 листопада загорілися ще два будинки, — повідомив голова Ладанської громади Роман Ювченко.
Причини обох пожеж іще встановлюються.
— Поліція розбирається, надіємося на результат. Хата, яка згоріла п’ятою, — нежила (навпроти тих трьох, які загорілись першими). А ось четверта належить родині військових.
Із її власницею, 49-річною Ельвірою Резнік, говоримо телефоном:
— У згорілому будинку жили ми з донечкою Валерією (їй буде 13 років). Старші сини з власними сім’ями мають своє житло. Обидва — військові, зараз на службі, чоловік також воює (їхніх імен із міркувань безпеки назвати не можу). А я, до речі, — волонтер, допомагаю військовим.
Мені запропонували роботу під Києвом, надали гуртожиток. Попрацювала — сподобалося, вирішила залишитися, забрала із собою донечку. Вихідними і на свята ми з нею приїжджали додому. Тепер повертатися нам немає куди…
За інформацією із сайта Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської ОДА, будинок Ельвіри загорівся 26 листопада о 5.38.
— Про це мені о сьомій ранку повідомив телефоном чоловік, який представився пожежником. Наступного дня я виїхала в Голубівку. Там уже нічого нашого не залишилось — дім вигорів дотла разом з усім нажитим. Найцінніше, що в ньому для мене було, — пам’ять про моїх батьків, про дитинство синів і донечки, подарунки від моїх рідних захисників. Усе знищено…
Коли я була в селі (зупинилась у друзів), недалеко від мого дому загорілася ще одна хата. Усі п’ять будинків, які постраждали від вогню, — у центрі.
На сесії я просила в депутатів не так допомоги (як би нам тяжко не було), а знайти зловмисника, якщо це дійсно підпали. У нас усі комунікації були відключені, тому загоряння проводки бути не могло. Люди бояться. То палили будинки, коли в них нікого не було, а що буде далі?.. Це треба припинити! Безперечно, і допомога Ельвірі з донечкою також потрібна.
— Ми ж не можемо довіку мешкати в гуртожитку на роботі. Звісно, там увійшли в нашу ситуацію, запевнили, що ніхто нас не виселятиме, до родин військових на фірмі ставляться з повагою. Та все одно нам із донею треба власне житло, але коштів на купівлю іншого будинку в мене немає.
— Розібрати згарище, усе вивезти ми допоможемо, — обіцяє голова громади. — Із матеріальною допомогою складніше. Влітку в нас горів один жилий будинок (тепер я думаю, чи не одного ланцюжка це ланки, хоча там констатували коротке замикання). Ту пожежу вчасно погасили, і хату люди відбудували. Тоді на допомогу їм усі передбачені за програмою підтримки кошти вибрали. Однак після Нового року спробуємо щось вирішити.
Ми з вами, шановні читачі, теж можемо допомогти постраждалій родині в їхній біді. Кожна перерахована гривня в загальній сумі буде суттєвою підтримкою. Ось картка для допомоги: 4149 6090 1274 7756 (Резнік Ельвіра Євгеніївна).
Джерело: ГАРТ, авторка Аліна КОВАЛЬОВА, с. Голубівка Прилуцького району
"Час Чернігівський" писав про таке:
