Нещодавно у ніжинських зооволонтерів з'явилися помічники. До команди доєдналися ніжинка Ольга Шевченко із синами - Назаром та Кирилом. Хлопці доглядають хвостатих улюбленців, підшукують для них нові родини і прибирають у притулку. Саме родина Шевченків однією з перших кинулася на допомогу, коли на "вольєрах" сталася пожежа.
"Час Чернігівський" раніше писав про пожежу у притулку, яким опікується громадська організація "Щаслива тварина".
Журналістка видання Nizhyn Post Валентина Савчук розпитала у пані Ольги, як і чому у них з дітьми визріло рішення долучитися до команди зооволонтерів.
- Приблизно рік тому я розпочала коментувати пости представників ГО "Щаслива тварина" у соцмережах, де висловлювала свою думку. Із зооволонтеркою Оксаною Кріль ми познайомилися, коли вона шукала каски і бронежилети перед поїздкою на прифронтову Сумщину за беззахисними тваринками. Я написала їй, що можу дати те, що вона шукає, адже мій чоловік - військовий. Відтоді ми почали спілкуватися майже щодня.
Потім Ксюша попросила допомогти їм роздавати привезених з Сумщини чотирилапих на ярмарці. Ми з дітьми залюбки відгукнулися. І закрутилося...
Діти Ольги Шевченко навчаються у Ніжинській школі №15: Назар - у восьмому класі, Кирило - у третьому. Майже кожні вихідні допомагають у притулку.
Пані Ольга розказала, що серед їхніх обов'язків - прибирання воль'єрів, котячого блоку. Хлопці годують хвостатих, вивозять сміття з території. А ще - варять кашу зі смаколиками (завжди додають м'ясо чи фарш). Роботи вдосталь. Справ додалося після пожежі.
"До речі, завдяки "вольєрам" ми з родиною Кріль породичалися: я стала хрещеною мамою для їхньої 6-місячної донечки Міланки", - повідомила Ольга Шевченко виданню Nizhyn Post.
Допомагати тваринам почав і чоловік Ольги. Він - військовослужбовець. А коли приїхав у відпустку, то збудував на території притулку літній душ, гуляв з собаками. Зараз він знову на завданні.
Ольга нещодавно влаштувалася на нову роботу, тому на "вольєрах" з'являється рідше. А усі канікули діти присвятили допомозі зооволонтрам. Працюють нарівні з дорослими.
Шевченки впевнені, що не можна стати зооволонтером, якщо у серці немає любові до "хвостиків". Вони дякують команді ГО "Щаслива тварина" за їхню роботу.
Підготувала: Соломія Василенко
"Час Чернігівський" писав про таке:
