Якось, йдучи вулицями Чернігова, я зустріла жінку. Вірніше, вона все зробила для того, щоб мене зустріти – стривожено перебігла дорогу і раптово опинилася перед моїми очима. Молода красива усміхнена, а все ж, надмірно чимось стурбована… Вона попросила про молитву і водночас розповіла свою історію:
"…А я собі у бур'яні
Молюся богу... І не знаю,
Чого маленькому мені
Тойді так приязно молилось,
Чого так весело було?..."
Т.Шевченко
Коли маленький житель провінційного містечка вирушає у велику подорож, перед його очима відкриваються незвідані світи, його серце прискорює биття від побаченої краси… Відтепер, його мислення і уява можуть жити в нових, набагато більших просторах. Так само трапляється з тими, хто хоча б раз у житті відчув незвідану тайну близькості Бога.
Життя – як танець… Колись люди уміли танцювати і мабуть тому їм вдавалося щасливіше жити…
