Час Чернігівський

Давно мрію написати спогади «Мужчини в моєму житті». Яскраві, зворушливі й водночас дошкульно-самокритичні. Та якось руки не доходили. Мабуть, вражень від протилежної статі багато (чоловіки – народ дивний, багатогранний і сповна не розгаданий), а паперу – жаль.

Поштовхом до реалізації вже втомленого часом задуму став великий червоний блокнот від компанії «Coca-Cola», презентований на одному із навчальних семінарів-тренінгів за підтримки цієї світової компанії.

Об'ємний, на пружинках (легко буде вирвати зайву сторінку, якщо, бува, занесе кудись не туди в споминах), у вузеньку лінію... Скільки то можна всячини занотувати!!!

За стилем письма я – не Чехов: люблю розтікатися «мыслию по древу». Та на всіх героїв місця достатньо.

Завжди з насолодою смакую цей освіжаючий, солодкий, живильний, магічний, легкий, заряджаючий, бульбашковий напій. Особливо із скляних пляшечок, вкритих памороззю прохолоди.

Тепер ще й втішаюся гостинцеві та добрій нагоді щось написати повчальне для дітей (а з часом і онуків), бо дбайливо бережу дівочий записник покійної мами, писаний ще хімічним олівцем... Увійду ось так запросто в історію взаємин двох полюсів людства!!!

Бажання співпали з можливостями. «Coca-Cola» - компанія, славна добрими ділами, партнер багатьох навчально-освітніх медійних проектів. Безмежні можливості новітніх технологій, до слова, теж опановую за її сприяння.

І блог цей теж дітище, породжене в процесі набуття знань, як прояв власного «Я», не затиснутого рамками відведених знаків.