Час Чернігівський

Політичний прогноз  Ольги Макухи «Злиднів і заробітчан в ОДА не запросять?» про святкування Дня журналіста мене засмутив, бо ж таки хотілося побачити колег, гуртом  «потусуватися» та випити келих «шампанського» за процвітання регіональних ЗМІ.

Хоча «популярність у народу» маю, та не хотілося бути «злиднею». Отож із  «Вісником Ч» в руці атакувала директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Андрія Подорвана запитанням, чи то й справді цьогоріч лишень семеро журналістів-щасливчиків зустрінуться із губернатором?

Даремно хвилювалася: «Відкритий форум медійників Чернігівщини» (так круто іменувався захід) анонсувався у світовій «павутині» – і хто хотів, той  прийшов до Чернігівського обласного художнього музею ім. Галагана. Святкове дійство нинішнього року стало доступним для широкого журналістського загалу. Понад сто колег з усіх районів області – із різних ЗМІ побували на форумі.

Зазвичай про місцеве начальство не пишу і не хвалю очільників області, порогів владних кабінетів не оббиваю. Пишу про народ і його біди-негаразди. При нагоді не проґавлю шанс почути відповідь на дошкульні запитання.

На відкритий форум втрапила без перешкод. Журналістів бачила, каву пила і тістечка смакувала. Мала добру нагоду поцікавитися в обох голів – Валерія Куліча та Ігоря Вдовенка – чого ж влада вручає пишучій братії грамоти і подяки: «Хоче задобрити нас? Прикормити? Підкупити? Чи дійсно шанує нашу нелегку працю».

Обидва голови запевняли, що таки шанують і цінують. Голова облради Ігор Вдовенко навіть вручив Почесну грамоту Андрію Тітку, котрий постійно завзято «скуб» обласну владу. Сміялася  разом із загалом із такої оказії, але Андрій від нагороди не відмовився, а Ігор Станіславович сміливо тиснув «критиканту» правицю.

Святкове дійство виявилося креативним, нестандартним, нетрадиційним і різноплановим. Випускниці Школи молодого журналіста Юлія Ковтун і Віра Курико розповідали, чого ж вони там навчалися і як «захворіли» журналістикою, де застосовують набуті знання. Перша відвідувала ШМЖ торік, друга – цьогоріч. Юлія навіть написала у Фейсбуці, що деяких наставників вона вже навіть перевершила. Дійсно, дівчина – талановита, невтомна і креативна.

Були на форумі й американські колеги із газети «Флоріда Таймз Юніон» Френк Дентон і Марк Дженкінс. Розповідали про стандарти заокеанської журналістики, вітали чернігівських журналістів, щиро спілкувалися в кулуарах.

Віншували також переможців конкурсу «Медіа Че». Раділа, що дипломи й гроші одержали дві мої колишні студентки Яна Титенок і Марія Пучинець. За Ольгу Конопацьку-Плєхову щиро вболівала торік, бо передачі її вражають, бентежать і запам’ятовуються. Тримала кулаки й за Надію Дерев’янко, бо вона з великою любов’ю розповідає про село і сільчан. Полишаю все – і слухаю Надіїні радіопередачі. Звісно ж, всі переможцями бути не можуть

Свято віддзвеніло, емоції вляглися, шампанське вивітрилося, а спогади залишаться. Про святкування у новому і креативному форматі не написав хіба що лінивий журналіст (все передивилась і перечитала). Приємно, що моя точка зору в унісон. Навіть анонсована ложка дьогтю про «злидні й заробітчан» не зіпсувала гарного настою. Колеги, будьмо все ж таки об’єктивними, виваженими і чесними у слові.