Без ноги і незрячий: чоловік з Чернігівщини мріє бачити хоча б одним оком

02 ЛИСТОПАДА 2024, 07:48

1999

Михуля Юрій

Незрячий Іван Горбань із Прилук, Чернігівщина

Іван Горбань удома, у Прилуках

В Івана ГОРБАНЯ з Прилук ампутували ногу. Незрячий. У нього важка форма цукрового діабету.

— Я не бачу нічого, — каже. —  Яскраве світло хіба що. А так навіть контуру немає.

Ходить на милицях.

— Погано ходжу, — втомлено зітхає. — Бо не бачу, куди ступати. Як рухатися, навіть по кімнаті? Нічого не бачу, розумієте? Я стільки вже падав. Синяки набивав. Ще, не дай Боже, щось поламаю собі. Зовсім зляжу.

Ногу ампутували два роки тому.

— Лежав у Чернігові, пересадку шкіри робили, — повертається до пережитого. —  Рятували і не врятували. Приїхав у Прилуки. І відрізали ногу в міській лікарні. Сказали: треба, бо буде гангрена.

Я її (ногу) два роки тягав. Мучила мене. Операції по 200 тисяч пропонували. Не було й нема таких коштів. Щоб якісь пластини  поставити. Але не давали гарантії. То я й вирішив уже... Лікувати без пластин. А закінчилося так. Що робить? Треба  жити якось.

Сліпим, у кого ноги є, хоч навпомацки можна йти, — порівнює себе.  — А на милицях... Усе в середині труситься. Переживаєш, падаєш.

Розказує, що йому 33 роки. Живе сам.

— Батько — не знаю, де він. Десь живий же, — вважає.  Мати  померла 63-річною. — Сьогодні, 18 жовтня, рівно пів року, як її нема, — ділиться. Сестра живе у Львові. У неї сім’я. Чоловік, дитина. Допомагає як може.

Одружений офіційно не був. З дівчиною жив, як ноги були. Як зір був.

— Кому інваліди треба, — каже з болем.   

Тричі на тиждень ходить соц­працівник. Щоб продукти купити. Прибрати. Їсти приготувати.

Зі слів прилучанина, удома газова плита. Сліпому з великою обережністю треба вмикати. Не завжди навіть розігріти їжу виходить.

— Їм раз на день, — невесело ділиться секретами виживання. — Добре поїм — і достатньо.  Буває, сусід зайде, допоможе. Підігріє щось. Чайник поставить.

Уколи від діабету хворий коле  сам собі. Навпомацки.   

— Отримую інсулін безплатно, за рецептом. Проблем не виникало,— відмічає. —   Ліків багато п’ю. На шлунок, підшлункову вони впливають. На нирки. На печінку. Печінка збільшена.

Та з цим якось можна жити.   

— Хоч би одне око врятувати, — мріє. —  Хоч би трошки бачити.

Пенсія Івана Горбаня, інваліда I групи, 2 тисячі 980. Лікування ж одного ока, з його слів, обійдеться у 50 тисяч гривень.     

— Буду щиро вдячний за будь-яку грошову допомогу, — звертається Іван Горбань до людей. —

Номер карти:  4441 1110 6007 1291.

Джерело: "Вісник Ч", авторка Тамара КРАВЧЕНКО

"Час Чернігівський" писав про таке: 

Схожі новини

Чиновник поїхав закордон на запрошення німців і не повернувся

28 СЕРПНЯ 2025, 19:10

Вiдео

Якби залетів у вікно – було б лихо: як ворог атакував Чернігів ударними дронами

28 СЕРПНЯ 2025, 18:24

Зник рік тому на Донеччині - захисник повернувся додому "на щиті" на Чернігівщину

28 СЕРПНЯ 2025, 17:27

Шахед забрав життя волонтера з Чернігівщини

28 СЕРПНЯ 2025, 16:10

Ушанування пам’яті полеглих оборонців: про що говорили з родинами загиблих у Чернігівській ОВА

28 СЕРПНЯ 2025, 15:28

"До нового року стане дорожче": почім продають пшеницю й овес на Чернігівщині

28 СЕРПНЯ 2025, 14:14

Модель-чернігівка задекларувала сумку та коштовностей майже на 3 млн грн

28 СЕРПНЯ 2025, 12:27

ТОП-переглядів