До лютого 2022 року Андрій займався адвокатською діяльністю та керував власним адвокатським бюро. Стати на захист Батьківщини чоловік вирішив у перші ж дні повномасштабного ворожого вторгнення.
- Піти на захист держави вирішив наступного дня, 25 лютого. Дружині сказав 26-го. Попросив підвезти до військкомату. Це дійсно було обов’язком і честю. Розумів, хто, як не я, - згадує військовий. – Спочатку організовували оборону в центральній частині Чернігова. Поки був набір добровольців, видавали зброю. Потім нас перемістили на інші точки. Були на постах і на ж/д мосту, і на автомобільному.
Андрій каже, що під час оборони Чернігова зневіри не було жодної. У своєму підрозділі намагався знаходити спільну мову з кожним, підтримувати кожного, аби не занепасти духом, бо тоді, справді, ситуація була напруженою і неоднозначною. Віри їм додавало те, що вони стояли за рідне місто.
- Упевнений: якби пав Чернігів – пав би і Київ, - переконаний чоловік.
Про тих, хто ховається від служби і захисту країни, Андрій, який нині служить в ТЦК та СП Чернігова, говорить з нерозумінням:
- Ми дали їм більше двох років, щоб закінчити свої справи і підготуватися до війни, навчитися і прийти на зміну тим добровольцям, які скалічені і морально, і фізично. Підготуватися можна спочатку теоретично, зараз все є в Інтернеті: починаючи від тактичної медицини і закінчуючи керуванням танків. Скоро і F-16 туди викладуть (шуткує). Можна обрати військову частину, звернувшись до рекрутингових центрів, обрати професію, місце служби. Але для цього треба мати сміливість, щось уміти або чомусь навчитися.
Джерело: Чернігівський обласний ТЦК та СП
"Час Чернігівський" писав про таке:
- "Довго просили, щоб нас мобілізували": багатодітний батько з Чернігівщини тепер охороняє кордон
- Брав участь у звільненні Харківщини, Херсонщини і Донеччини: десантника з Чернігівщини нагородили "Золотим хрестом"
- За один день врятував 14 життів під Авдіївкою: нагороду воїну вручив міністр оборони Рустем Умєров
